Читати книгу - "Шанс на нове життя , Іванна Турецька"

– До зустрічі, і я тебе люблю сину!

У нього був саме якраз такий вік, що він ще й сам не визначився чого він хоче у житті.

Та він точно знав що хоче грати.. В цьому плані, хоча б йому все було зрозуміло.

А от Марина сумнівалася в тому що її син приймає правильне рішення повертаючись назад додому, адже як вона вважала, як вважає і переважна більшість людей, що закордоном життя краще. А вона хотіла своєму синові тільки добра, та те що там більше платять, ще не означає що від цього можна стати щасливішим...

По приїзді додому, він дістав запилену скрипку із шкафа, в своїй кімнаті і згадував старі ноти. Раз по раз його рука все краще і краще набирала обертів, і мелодія ставала все милозвучнішою і красивішою.

Взявши її і деякі свої речі, він подзвонив за номером яке було вказане в оголошенні про здачу квартири..

– Доброго дня! Це ви здаєте однокімнатну квартиру? - Впевнено промовив він. 

– Так ми здаємо! Коли вам зручно приїхати подивитися?

– Я готовий навіть сьогодні!

– Добре, давайте через годину можете під'їзджати, ми якраз за цей час будемо на місці!

Квартиру здавала сімейна пара.

– Домовились! Через годину буду!

Приїхавши і подивившись квартиру яку здавала сім'я, він погодився ній жити і вже заплатив за перший і останній місяць, склали договір, власники поїхали і він почав після цього розкладати свої речі, хоча звісно він і міг жити у мами, та не хотів їй мішати, там був Артем, у неї було своє особисте життя. А у нього вже своє..

" Сьогодні вже пізно, завтра зайду на сайт з оголошеннями, подивлюсь які є вакансії, можливо щось підберу для себе, а зараз я відпочину. Я таки радий що зміг знайти собі хороше житло, квартира однокімнатна, та з євроремонтом, є мікрохвильова піч, так що є де розігріти їжу, інтернет, телевізор, ванна, кухня підходяща, і сума за оплату оренди мені якраз підходить, це дуже круто що я можу починати займатися і своєю улюбленою справою, звісно я це буду робити в вільний від роботи час, та мене це аж ніяк не бентежить, так мені вже пора спати, завтра роботу шукати".

Він вимкнув світло і пішов у своє двоспальне ліжко лягати.. 

Зранку прокинувшись, першим ділом він заварив собі каву, і відкривши свій ноутбук, взявся за пошуки підходящих для нього вакансій, та їх було не так уже й багато. Місто було невелике і приходилось миритися із тим що є.

"Ось є оголошення про те що потрібен бухгалтер, спробую набрати цей номер, раптом щось вийде, хоча там написано що потрібна людина із досвідом роботи, можливо вони зроблять для мене якийсь вийняток". – Думав він.

– Доброго дня! Слухаю вас! – Почувся голос по той бік телефону. 

– Доброго дня! Я з приводу роботи бухгалтером, ця вакансія ще дійсна?

– Так, звісно! Скажіть будь ласка скільки вам років?

– Мені 21.

– У вас був раніше досвід роботи на аналогічний посаді?

– Ні у мене не було досвіду, я тільки нещодавно закінчив університет!

– Тоді зрозуміло, вибачте! Нічим не зможу вам допогти, нам потрібні люди із досвідом роботи..

– Зрозуміло, дякую! – Засмученим голосом відповів Олексій.

"Ось і перша відмова, що мені робити далі, напевно я був занадто самонадіяний коли не послухав маму, і приїхав додому, мождшя б уже і заробляв зараз, працюючи на новій посаді десь на якійсь фірмі, мову я добре знаю, мене могли б узяти на роботу, в офіс одного мого знайомого, батько якого був її власником. А тепер що мені робити, йти охоронцем в супермаркет, пора приземлятися, грошей на білет назад в Польщу наразі немає, так як я витратив майже всі свої збереження на оренду квартири, який же я був наївний, коли надіявся що роботу мені піднесуть на таці, та це реальне життя, тут такого немає.. Добре що хоч ще залишилися кошти на покупку продуктів на місяць, і за цей час я мушу знайти будь-яку роботу, в мами соромно просити, тому я сьогодні ж почну шукати інші вільні вакансії".

Хоча тоді коли він ще був закордоном, і вирішив їхати додому, йому здавалося що все вийде дуже швидко, і що в нього все попереду, реальність виявилася не такою безхмарною, і прийшлося вибирати між тим що вже є.. Та все таки він не хотів так просто здаватися, та все ж вирішив йти на роботу, куди візьмуть, він молодий і енергійний, так що його з часом могли б і підвищити, дивлячись на те як він працює. Поміж тим вибір був у нього не такий й вже великий.

" Ось потрібен охоронець в супермаркет, чого б мені не попросити в Артема взяти мене на роботу, він здається має свою мережу супермаркетів, та я не хочу визнавати перед мамою що вона справді була права, і мені не потрібно було назад повертатися.. Щось не дуже мене радує перспектива бути охоронцем, та як обставини прижимають, можливо й і прийдеться. Незнаю що робити, чи просити в нього допомоги, чи ні.. Як я себе перед мамою виставлю.. Добре, я вирішив наразі не буду нічого просити, ось ще одне оголошення, потрібен касир в тому самому супермаркеті, зарплата трохи більша, ніж в охоронців, мені цього якраз би вистачало на прожиток на місяць, та ще й б лишилося за оренду заплатити, зараз позвоню туди.."

– Доброго дня я вас слухаю! – Пролунала відповідь по той бік лінії.

– Доброго дня! Я з приводу роботи касиром, у вас ще вільна ця вакансія?

– Так вільна!

– Чи можу я пройти у вас співбесіду?

– Скажіть спочатку, скільки вам років?

– Мені 21!

– Чи є у вас диплом про закінчення будь-якого вишу?

– Так звісно є! – Радісно промовив Олексій.

– Тоді ви можете брати свій диплом, паспорт, індинтифікаційний код, якщо є трудова, тоді можна і її взяти, якщо немає ми вам заведемо нову, і приходьте завтра о 10:00 на співбесіду, і по результатах співбесіди вже буде видно, візьмутьвас на роботу чи ні? У вас ще є якісь питання до мене?

– Ні дякую, більше питань немає.

– Добре, тоді ми завтра на вас чекаємо! Ще скажіть будь ласка як вас звати?

– Мене звати Олексій!

– Дуже приємно! Мене звати Анна. Добре, тоді ми завтра на вас чекаємо! До побачення!