Читати книгу - "Страви сердечні, Агата Задорожна"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Служник з дровами вигнув брови, оглядаючи кухню, просто-таки завалену сміттям й брудом. Моє лице залишилося кам’яним; іноді більше безладу – це просто частина процесу.
Вже завтра вранці кухня буде чистенька й готова до підкорення шлунка лорда Елмора.
Чоловік біля дверей криво посміхнувся:
– І ти завжди працюєш у нічній сорочці?
Я насупилася й кинула побіжний погляд вниз. А й справді – у нічній сорочці. Та вона була така довга й непрозора, що нічого непристойного у цьому я не бачила.
– Так. Нею зручно витирати пил, – незворушно відповіла я, підхоплюючи довгий край.
Чоловік отетерів, але за мить знову став розважливо-насмішкуватим.
– Можеш не поспішати. Лорд ніколи не снідає.
Відразу ж після цього він причинив за собою двері, а його кроки поволі стихли у коридорі.
Я ще кілька митей стояла посеред зали, і в моїй голові почала проростати перша неприємна підозра. Зрештою, лорда Елмора ніхто з місцевих слуг ніколи не бачив. Та й не могла Розмарі не знати котрогось слугу: всі вони сходилися на кухню принаймні тричі на день, аби поїсти.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Страви сердечні, Агата Задорожна», після закриття браузера.
