Книги Українською Мовою » 💛 Любовна фантастика » Підкорись нам, Алекса Адлер 📚 - Українською

Читати книгу - "Підкорись нам, Алекса Адлер"

572
0
14.10.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Підкорись нам" автора Алекса Адлер. Жанр книги: 💛 Любовна фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 99 100 101 ... 130
Перейти на сторінку:

− Ти питала, чи я відлітаю сьогодні, − бурмоче він мені в губи, відсторонившись на відстань подиху. Випиває жадібно моє уривчасте дихання. − Так, я відлітаю. У мене є невідкладні справи, які я маю вирішити до коронації. У палаці з тобою залишається Са-оір. І я хочу почути від тебе. Ти сумуватимеш без мене, Ліно?

Отже, все-таки відлітає. І судячи з усього не на один день.

– Дуже, мій пане, – зітхаю сумно. Навіть сльози на очі виступають.

– Я хочу знати… наскільки, – вкрадливо велить мені, відпускаючи волосся. – Дай мені це відчути.

Хоч мої се-аран і дуже різні за характерами, але їхні вимоги до мене вражають. Вони обоє хочуть бути впевненими, що я бажаю тільки їх двох, що відчуваю щиру прихильність, однаково сильну до них обох, що чекаю, що сумую... Може, мої надії й передчасні, але хіба ці владні, могутні чоловіки чекали б такого від жінки, якби вона була їм байдужа? Хіба були б настільки уважні та дбайливі? Адже контролювати можна й інакше, підкоряти можна за допомогою страху та батога. А до мене вже давно здебільшого тільки ласку застосовують, нехай часом навіть грубу і жорстку, розважливу та порочну. Як і самі мої се-аран.

І підслухана мною розмова лише підживлює паростки цієї тендітної надії на взаємність, змушуючи серце болісно-солодко стискатися і тріпотіти в грудях. Навіть якщо це самообман... зараз мені до запаморочення хочеться обманутися.

Облизавши пересохлі губи, я знову тягнуся до мого світлого Володаря. Під його пильним поглядом підтягую коліна, трохи підводячись над досконалим чоловічим тілом. Все збентеження, яке я відчувала раніше, стирається начисто бажанням відчути хоча б крапельку своєї жіночої влади над таким владним і раціональним хижаком.

– Коли я думаю про те, що, можливо, не побачу вас кілька днів, мені вже зараз стає дуже сумно, – шепочу тихо, кішечкою тручись і ластячись. Знову цілуючи свого стриманого і холодного се-аран, який виявляється так сильно бажає моєї пристрасті. – Мені хочеться бачити вас, відчувати, бути у ваших руках, у ваших обіймах. Мені хочеться вашої ласки та турботи. І вашого володіння. Хочеться дарувати вам натомість всю свою ніжність.

А-атон шумно видихає, пожираючи мене голодним поглядом. Гладить моє тіло, спину, сідниці, стегна ... то, як пір'їнкою, проводить пальцями, то стискає майже до болю, втрачаючи контроль. З кожним моїм словом, з кожним поцілунком його дихання все відчутніше частішає. І в грудях зароджується тихе збуджене гарчання, від якого у мене мурашки біжать по тілу і пальці на ногах підтискаються.

– Продовжуй, – велить хрипко, закидаючи голову. Відверто натякаючи, де йому хочеться відчути мої губи.

І я продовжую свою невмілу, але дуже палку гру. Вже без слів. Торкаючись губами й пестячи язиком, зриваючи з чоловічих губ тихі стогони. І насолоджуючись тим, як він реагує нам мої дотики й ласки.

Спускаюся все нижче і нижче, приділяючи увагу кожному шматочку гладкої світлої шкіри. Ніжу ротом шию, груди, плоскі соски. Цілую напружений рельєфний живіт, обласкавши язиком кожен кубик... і косі м'язи, що ведуть до паху... Аж поки перед моїм обличчям у всій збудженій красі не постає напружений твердий член.

З того дня, коли я збентежено думала, чи можу приголубити Са-оіра ротом, минуло не так багато часу, а здається, ніби ціла вічність. І зараз я точно знаю, що хочу це зробити для А-атона. Мені хочеться зробити йому так приємно, щоб він пам'ятав про мене постійно, щоб думав… і згадував… хотів тільки мене. І повернувся якнайшвидше.

Тихо видихнувши, я обхоплюю долонею перевитий венами гладкий стовбур. Веду вгору і вниз, ще раз, насолоджуючись ніжним оксамитом шкіри, під якою прихована кам'яна міць. Кидаю погляд крадькома на обличчя А-атона. Він дивиться. Грудна клітка високо здіймається при кожному вдиху, риси обличчя загострені збудженням… а в очах палають наднові, затягуючи в чорні діри дикої спраги.

− Я хочу твій рот, − гарчить А-атон, вискалюючи ікла. Штовхається мені в руку: − Візьми його.

− Так, мій пане, − посміхаюся одночасно збентежено і грайливо. І провівши ще раз долонею по пульсівній плоті, обхоплюю губами головку.

1 ... 99 100 101 ... 130
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Підкорись нам, Алекса Адлер», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Підкорись нам, Алекса Адлер"