Книги Українською Мовою » 💙 Любовне фентезі » Магія без пам'яті, Мiла Морес 📚 - Українською

Читати книгу - "Магія без пам'яті, Мiла Морес"

810
0
03.11.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Магія без пам'яті" автора Мiла Морес. Жанр книги: 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 100 101 102 ... 117
Перейти на сторінку:
Розділ 25

Увечері вловила момент, поки мій чоловік вийшов, вхопилася за його окуляри. Приміряла. Ой як давно я мріяла це зробити! Сиджу, чекаю, коли він повернеться. Його наготи я вже не злякаюся, але все ж таки згоряю від цікавості.

- Зайчику, що ти робиш? – дивиться на мене здивовано.

- Чому ти не голий? – поглядаю крізь окуляри.

В той же час з нього зник одяг. Я опустила окуляри на ніс, щоб переконатися, що голе тіло видно лише крізь лінзи, але він все одно стоїть без одягу. Член дивиться на мене, охоче виконає будь-яку вимогу.

- Ні, так не чесно! Одягнися, я не розумію, що вони показують.

- Дивись на кольори.

- І що це означає? Я бачу все в червоному кольорі, довкола тебе буквально все палає! - До яскравої картинки додалася ще й його чудова нагота.

- Це мої почуття. Окуляри показують почуття та настрій.

- І що означає червоний колір? – питаю, але сама починаю здогадуватися.

- Це означає, що я дуже люблю те, на що зараз дивлюся.

- Ммм... А в якому кольорі ти бачиш мене? - Переміщаю окуляри на його перенісся.

- У такому ж палаюче-червоному.

- А раніше як було?

- Коли ти почала мені довіряти, все було зеленим, потім ти потеплішала від жовтого до помаранчевого, причому це сталося досить швидко, але найдовше ти була в рожевому. Це означає закоханість.

- Який же ти хитрун! Знав про мою закоханість ще до того, як я хотіла б її показати! – говорю зі смішком.

Він більше не налаштований розмовляти, підбирається до мене по ліжку, сексуально повзе, прилаштовується зверху, тисне мене в подушки. Я не лякаюся, швидше вдаю, що сама не бажаю того ж. Окуляри вже відклала на тумбочку. Вони виявилися простішими, ніж я думала. Нічого кримінального чи еротичного. Елім просто перевіряє настрій студентів, якщо є потреба.

- Сьогодні ми зайдемо трохи далі, – шепоче біля мого живота, залишає гарячі поцілунки на шкірі, змушує моє тіло тремтіти.

- Куди? – мій голос надто пом'якшав.

- Сюди, - цілує низ живота, я звиваюся як від лоскоту. - Ти хіба не хочеш?

- Хочу, - я важко дихаю, зволожуюся за секунду від одного дотику, а вже від таких поцілунків буквально знемагаю, тіло благає продовжити.

- Розсунь ноги, - трохи натискає на мої стегна, показує, як їх розташувати, а мені і страшно, і цікаво. - Не бійся, Лаурі, я не зроблю тобі боляче. Розслабся. Ти ж мені довіряєш?

- Так, - відповідь вийшла беззвучною.

Елім перемістив з мене залишки одягу, доторкнувся губами до лобка, на мить відволікся, махнув рукою вбік, і в кімнаті заграла повільна романтична музика, я мала від цього розслабитися, але в голові гострим колом стала думка: зараз це станеться. На цей раз я готова, і це буде чудово. Із ідеальним чоловіком.

Думки перервав відвертий дотик язика до мого чутливого місця між ногами.

О Боже! Він цілує мене прямо там!

- А-а-а, - скрикнула від несподіванки, бо він лизнув із натисканням, але до запаморочення приємно. Чоловіча голова зависла між моїми розведеними стегнами, він цілує мене, облизує, м'яко посмоктує клітор. Вуха вловлюють спокійну мелодію, а моє тіло живе своїм життям, видаючи зовсім інший ритм. По мені біжать зграї мурашок, у них, схоже, загальне переселення, і всі прагнуть сконцентруватись між моїми ногами.

- О, моя солодка дівчинко, - він лизнув мене між ніг, зібрав всю вологу, проковтнув, ніби щойно зробив ковток із джерела, повторив усе це знову, - яка ж ти смачна, - додає коментарі подумки, - я повинен був раніше тебе спробувати.

- Так, містере Нотрил, - у відповідь на мій вигук на його шкірі піднялися волоски. Його хвилює, коли я називаю його офіційно, але при цьому ми займаємося непристойностями. - О, містере Нотрил, - він продовжує вилизувати мене зовні, і все це робить з таким задоволенням, ніби це найсмачніший десерт.

- Соковита дівчинка, ммм, - навіть у думках він видає приголомшливі стогони, тепер і мої волоски стають дибки.

Його голова між моїми розсунутими ногами виглядає дуже збудливо. Пориваюся вхопитися за його волосся і притиснути щільніше до свого вологого місця, хочу втиснути його губи і язик у свій клітор і не відпускати. Я почала рухати сідницями назустріч, піднімаю попу, підставляю йому свій отвір, натякаю, що можна входити. Найбільше у світі я хочу відчути його член усередині. Ці ласки язиком чудові, але я вже розумію, чого мені не вистачає.

- Я хочу всередині, Еліме, будь ласка… Досить знущатися.

Він підвів голову, очі світяться, вони зараз взагалі не карі, зіниця – одна суцільна іскра. Губи тремтять, рот відкритий. Він голодний.

- Лаурі, - його голос хрипить, - я зараз не зможу, мені потрібно ще, - він пристрасно лизнув мій клітор, показуючи, чого він зараз хоче, - мені потрібні твої соки... Ти скінчиш, і я все злижу... Будь ласка...

- Еліме...

Я не знайшла, що сказати, його поведінка видається дивною. Він зараз як голодний вовк, і я не розумію, як моє мастило може його наситити, але й вдумуватися не хочу. Він знову лиже мене між ніг, на кліторі не зупиняється, штовхається язиком у вхід, проникає трохи, лише кінчиком. Він дражнить мене болісно довго.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 100 101 102 ... 117
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Магія без пам'яті, Мiла Морес», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Магія без пам'яті, Мiла Морес"