Читати книгу - "Хімера, Julia Shperova"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- І що сталося далі? - Запитав Лютом.
Джеймс мовчав, відчуваючи, як пересохло його горло. Він дивився на синій вогонь конфорки, не бажаючи згадувати, але згадуючи.
- Що трапилося далі, Брістоуле? - Напирав Френк.
- Френсісе, припини, - голос Елінор звучав незвично роздратовано. Джеймсу ще сильніше захотілося обійняти її.
- Я не хочу, щоб хтось міг подумати, ніби… - він затнувся, проганяючи зайві думки з голови.
- Начебто в тебе поїхав дах, так?
Джеймс наморщив лоба і на мить натягнуто посміхнувся.
- Так, приблизно так.
- Не хвилюйся, якщо хтось із нас так подумає, то тільки якщо на те будуть серйозні підстави.
- Дякую, Ароше, ти вмієш втішити.
Чайник закипів і Джеймс машинально розлив ароматний чай по чашках і влаштувався за столом. Потрібні слова знайшлися самі собою і Джеймс почав розповідати. Оповідання вийшло довгим, за вікном майже сутеніло, коли він замовк. Він подумав, що незабаром додому повернеться Стівен і Пітер з Томом і тоді цій трійці нарешті доведеться забратися.
- Джеймсе, я вважаю, що Ентоні Брістоул не помилився і ти справді можеш бути хімерою, - обережно почав Мартін. В його очах не можна було нічого прочитати, там була одна порожнеча і темрява. - Цей варіант ми не розглядали, оскільки не вірили, що це взагалі можливо, але тепер це все змінює.
- Що це взагалі таке? Що це означає?
- Хімери - це давня казка про могутність. Так за старих часів звали магів, що вбрали в себе при народженні всю силу свого роду: і темних, і світлих сторін. Ніхто не знає, як це відбувається і чому - Лютом не виглядав стурбованим, швидше заінтригованим.
- У день, коли народжується хімера, часто спостерігають зорепад, віргу та град, торнадо. І записи, які я виявив у завалах архівах, частково підтверджують це. Якщо все це справді правда, то ти - хімера, неймовірно могутній маг, у розпорядженні якого магія всього роду, всіх поколінь.
- А моя тітка, про неї щось відомо?
- Шкода, проте ні. Ніде немає жодного запису, жодних підозр у тому, що вона може бути хімерою, тільки те, що ми й так знаємо: що вона зникла безвісти багато років тому. Я хотів покопатися в Книзі Сущого, але Академія Магічних Мистецтв щоразу відмовляє видати її, посилаючись на термінову роботу. Я збираюся звернутися на пряму до хранителя Каліхора, він керує Академією. Певен, разом ми зможемо щось знайти.
Джеймс не міг відірвати погляду від своєї чашки.
- Отже, скажімо, Тоні не помилився, і я хімера. Але навіщо йому я?
- Мисливці за головами вбивають і за меншу силу, Джеймсе, ти просто уявити не можеш, наскільки цінними є такі здібності, але…
- Але?
- Але ціна цієї сили є досить високою. Хімери - дуже небезпечні. Всі колишні відомі Раді хімери були винищені багато століть тому, оскільки ніхто з них не міг контролювати свою силу і здебільшого страждали пересічні смертні люди.
Елінор з напругою подивилася на Джеймса.
- Я не хочу тебе лякати, але Рада найімовірніше прийняла б те саме рішення, що й завжди. Хімера має бути знищена, такий закон.
Джеймс ледве міг зітхнути.
- І ви мене вб'єте?
- Не верзи казна-що, Брістоуле! - роздратувався Френк.
- Ні, звичайно ні, Джеймсе, - підтвердив слова Френка Мартін. - Раді нічого невідомо про тебе у цьому сенсі. І ми не збираємося їм повідомляти.
Джеймс розумів дедалі менше.
- Ви думаєте, що я зможу залишити це в секреті? Це ж небезпечно.
- Ми сподіваємося, що зможемо допомогти тобі з цим, - відповів Мартін. - Я маю обговорити ситуацію з Хейзом, ми обов'язково щось придумаємо.
- О, - все що зміг видавити із себе Джеймс.
Раптом обличчя Лютом змінило вираз.
- Тепер зрозуміло навіщо вбивати інших. Так вони шукали тих, хто не загине на справді. Серед всіх можливих претендентів на те, аби бути хімерою.
Запала тиша.
- Ви маєте на увазі, що я не помер насправді тому що був хімерою?
Всі троє синхронно кивнули йому.
- Ну, якщо ми все вирішили, Брістоуле, ти випадково не знаєш, де знайти Ентоні? - зараз Френк нагадував Джеймсу роздратовану хижу тварину. Джеймс проігнорував питання.
- Якщо припустити, що я не збожеволів, то...ким став мій дядько? Звідки в нього ці крила? І чому?
- Я тобі казала, Френсісе, він ставить надто правильні запитання. - Обличчя Елінор схилилося і сховалося за пасмами волоссям, уникаючи пильного погляду Джеймса.
- Він тепер з іншого боку.
- Що це має означати?
Джеймсу згадалися герої комп'ютерних ігор, які так любив Тоні. Всі до одного демони були схожі на самого Тоні - величезні монстри з крилами. Френк коротко засміявся і Джеймс зніяковів.
- Він став демоном?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хімера, Julia Shperova», після закриття браузера.