Читати книгу - "Східна троянда. Таємниці королівство, Віккі"

На мить він затримався, щоб зафіксувати цей момент у пам’яті, і поїхав, залишаючи Настю з новими почуттями тепла, вдячності і надії на краще майбутнє.  

Кракові, Польща

Щасливий Аміран повертався додому, очікуючи побачити свою кохану дружину Сибіл. Він залишив своє минуле позаду, сподіваючись на новий початок. Але його мрії розбилися в одну мить, коли він побачив польських поліцейських, які надягали наручники на налякану Сибіл. Її обличчя було сповнене страху, а очі благали про допомогу.

Аміран, відчуваючи гнів і розгубленість, вимагав пояснень:  
— За що ви її арештовуєте?  

Поліція холодно відповіла:  
— Її звинувачують у крадіжці золота з магазину.  

Аміран, не вірячи своїм вухам, вигукнув:  
— Це неможливо! Вона порядна дівчина. У нас є гроші, навіщо їй красти?  

Поліцейські, зберігаючи спокій, відповіли:  
— Камери спостереження показують інше.  

Сибіл, кричачи крізь сльози, заперечувала:  
— Я не винна! Я не брала золото!  

Її голос раптово затих, коли один із поліцейських грубо наказав їй замовкнути. Вона мовчки дивилася на Амірана, її очі благали про допомогу. Її насильно вивели в наручниках, але перед тим, як її забрали, вона прошепотіла:  
— Аміране, допоможи мені! Доведи, що я невинна. Мене підставили!  

Аміран стояв у шоці, його думки були хаотичними. Він розумів, що за цим арештом стоїть хтось, хто бажає їм зла. Його підозри впали на чоловіка, який раніше погрожував йому телефоном. Аміран вирішив, що він повинен з’ясувати правду, знайти винного і врятувати Сибіл. Він пообіцяв собі, що не залишить її в біді і зробить усе можливе, щоб витягнути її з цієї складної ситуації.