Читати книгу - "Кляте фентезі, Софія Чар"

Темна тканина розкішної верхньої сукні м’якою хвилею ковзнула по білому зміїному хвосту. Граційно відкинувши з плеча пасмо сніжного волосся, жінка виставила вперед палець, зупиняючи сина, котрий ще й рота не встиг відкрити. Та збирався і те, що його зупинили трохи навіть розчарувало принца.

– Шалар, не будь хлопчиськом. Залишилося зовсім трохи, зосередься на справі, – м’яко докорила його Шшааца та посміхнулася, коли син таки покірно схилив голову.

Все ж вона виховала гарного хлопчика. В ньому поєдналася її хитрість, її незламність та впертість з розумом та всепроникністю його батька. Звісно похмурого Алара вона також любила, той успадкував талант батька, хоча той і трансформувався у хист до алхімії. Але для їх справи першу скрипку має грати Шалар. Щастя що близнюки ладнали так, як годиться ладнати принцам з роду Фарга.

Нещастя в тому, що тих принців у родині було четверо, та доля зробила свій хід, коли провела у сім’ї лінію, розділяючи. Може це сталося двісті років тому, а може ще раніше, коли ще молода прекрасна дівчина вперше зустріла осяйних принців Фарга. Коли прийняла пророцтво та пустила в серце любов, котра мала принести щастя, а замість того перетворила життя на кошмар.