Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Лялька, Айрін Сторі Irene Story 📚 - Українською

Читати книгу - "Лялька, Айрін Сторі Irene Story"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Лялька" автора Айрін Сторі Irene Story. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 103 104 105 ... 110
Перейти на сторінку:
Розділ 98

Запис свідчень Офелії Морено, вона ж Олівія Марчено в минулому (4)

- І заключне питання. Звідки Вам це все відомо?

- Я весь час слідкувала за тим, що відбувається.

- Ви не могли знати все в таких деталях, якщо не були, наприклад, співучасником.

- Я не маю ніякого відношення до того, що скоїла мати. Я би ніколи не зашкодила батькові чи комусь з його сім’ї. А ці жінки… Я бачила в новинах, що з ними зробили.

- Питання залишається.

- Я не можу сказати.

В Елени вже не залишалось сил, щоб терпіти цей допит. Навіть стоячи там, за зачиненими дверима, Елена відчувала, що в неї уривається  терпець. Якщо б вона була  всередині, в кімнаті разом зі слідчим, то б напевно вже кричала на Олівію чи жбурляла в неї документами, щоб хоча б домогтись якоїсь реакції. Вона не може сказати! Що це взагалі таке?! Олівія погодилась співпрацювати, то чому ж зараз вона відмовляється повідомляти ім’я свого інформатора?

- Я піду туди. Можливо, мені Олівія все розкаже.

- З якого це дива стільки рішучості, Марчена?

- Федеріко, замовкни!

- Так, Кортес, може якщо ти такий смілий, розкажеш всім про свої родинні зв’язки з кримінальними організаціями?

Федеріко нічого не відповів. Він просто пішов на Альдо з незворушним поглядом.

- Федеріко, не смій!

- Не втручайся, Елено! Просто Альдо напевно забув про свій родинний зв’язок  з кримінальною особою.

Федеріко схопив Альдо за комір сорочки, але йому не вдалось його вдарити. В цей момент вийшов слідчий з кімнати для допиту.

- Сеньйоро Рівера?

- Так?

- Сеньйора Морено відмовляється говорити далі. Що будемо робити?

- Давайте зробимо перерву. Я думаю, Ви втомились.

- Дякую. Години, щоб провітрити мізки, вистачило б.

- Домовились.

Слідчий пішов. Замість нього в кімнату допиту зайшов поліцейський.

- Ти хочеш тримати Олівію під конвоєм, Елено?

- Альдо, ми скажемо їй, що це для її ж безпеки. А так нехай побуде з супроводом, допоки вона не назве, звідки отримувала таку детальну інформацію.

- Ти підозрююєш її в чомусь?

- Олівія – не найслухняніша громадянка, в неї в минулому було багато проблем з законом. І до того ж… Це ми «пішли на зустріч», що закрили очі на те, що вона так само брала участь в перевезенні заборонених речовин. Тому буде не дивно, що я їй не довіряю.

- Марчена, звідки таке здивування? Може ще підеш свою матусю захищати?

- Федеріко… Не будь бовдурем!

- Елено, а що?!

- Нам всім потрібно перепочити. У нас є година. Давайте розійдемось в різні сторони.

- Елено…

- Всі на вихід. Свіже повітря, кава чи заспокійливе – обираєте, що кожному довподоби.

- Я хотів якраз дещо обговорити.

- Альдо, все потім. Для нас всіх сповідь Олівії-Офелії була ще та відвертість. Я хочу це все ще пояснити собі. На самоті. Я поза зоною доступу на шістдесят хвилин. Все, хлопці, розходимось.

Елена вийшла з коридору, де знаходились кімнати для допиту. Вона вирішила не повертатись в свій кабінет. Елена досі ділила його з Федеріко. Вулиця та свіже повітря більше її приваблювала, аніж його компанія. Їй взагалі не подобалась ставлення Федеріко до Альдо. По факту вони були родичами: Олівія, сестра Альдо, народила дитину, батьком якої був Матіас Кортес, брат Федеріко. Які між ними можуть вже тепер бути претензії?

Нещодавно пройшов дощ, тому спека стала ще більш несприятливою для будь-чого живого. Елені було некомфортно, але це було краще, аніж слухати Олівію чи сварки між своїми колегами.

На парковці біля будівлі відділку чатували журналісти. Їх, звісно, було вже менше, аніж в попередні дні, але тим не менш. На жаль, медійники побачили Елену, яка намагалась приховати свою особистіть за допомогою чорних окуляр.

- Сеньйоро Рівера! Сеньйоро Рівера! Сеньйоро Рівера!

Елена йшла, ігноруючи їх. Навіть, якщо б вона раптом і захотіла, то не мала ніякого права нічого коментувати. По-перше, це було б незаконно. По-друге, це могло нашкодити судовому процесу. Вони так довго працювали над всією справою, але одна невдало сказана фраза могла все знищити. Тому Елена йшла вперед, незважаючи на їхнє скандування.

- Сеньйоро Рівера, чи правда, що у вас немає ніяких доказів провини Сандри Марчена?

- Без коментарів.

- Чи буде виступати в суді її син, Альдо Марчена?

- Без коментарів.

- А її донька?

Елена почувши це питання розвернулась на звук. Через те, що журналістів було декілька, було важко визначити, хто саме це сказав.

- Без коментарів…

Елена подумала, що їй після важкого дня це вже все здалось. Вона пришвидшилась і направилась подалі від цих людей. Була б можливість, вона взагалі поїхала б кудись далеко від цього відділку та від цієї справи.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 103 104 105 ... 110
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лялька, Айрін Сторі Irene Story», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Лялька, Айрін Сторі Irene Story"