Читати книгу - "Пригоди бухгалтера Іри, Ярина Чорна"

Медовий місяць в іншому вимірі

Катя з Женею вже чекали Іру, вони потягували прохолодне мохіто та дивилися на екран телевізора, що висів на стіні в кав'ярні. По екрану йшов запис прес-конференції в Парижі, багато відвідувачів кав'ярні також дивилася. Емоції в людей були різні, але одну Іра відчула у всіх - гордість за Україну, люди відчували піднесення та радість.

Іра пройшла та сіла до них за столик,  а вони з подивом оглянулися на присутніх в кав'ярні. Іра розсміялася та показала їм як її бачать решта - брюнетка, кучерява, з червоною помадою на губах, така собі фіфа. Дівчата також розсміялися, їм принесли піцу та каву, нарешті як в давні часи.

То ви вже відправляєтеся у медовий місяць, чи знову будеш світ рятувати? - запитала Женя,  питання таке з підковиркою.Вона хоче, щоб Даріо втік від неї. Тиждень після весілля, а ви ще досі не змоталися нікуди - добавила Катя.Завтра думаю, що відправимося - відповіла на їхні закиди Іра.А куди?- в один голос запитали дівчата.Я хочу до тата, в його вимір. Я правда не знаю, як це сказати Даріо, бо він хотів на острови. І я не знаю як потрапити в інший вимір.Іра, ти зараз серйозно? Ти в медовий місяць чи в нову авантюру? Бідний Даріо - Женя аж почервоніла, вона кидала на Іру погляди ніби блискавки.Я не можу вам це передати, мене туди тягне. Це як сверблячка, тіло ніби свербить зсередини. Я знаю, що маю бути там.Вас магів не розбереш, то ви чуєте, то ви бачите. Ні мені таке не подобається. Не життя а якісь скачки. - сказала Катя , смакуючи піцою, - в людей це набагато зручніше і легше.А мені подобається, я б тоже хотіла стати магом, або зустрічатися з магом. Це так цікаво - Женя мрійливо добавила. Іра посміхнулася, вона ж баче які погляди кидає на Женю один з тіней,  Сатар  - маг з дев'ятим рівнем магії, вірний, мужній, красень. Цікаво глянути на їхні очі, коли вони торкнуться один одного. І Іра в тій хвилині склала хитрий план.Женя можеш мені допомогти, я вам подарунки привезла, але вони в автомобілі. Допоможи принести.Ок, пішли. Подарунки я люблю.

Іра з Женею пішли на вулицю, а тіні позаду супроводжували. Підійшли до автомобіля, Іра відчинила багажник потягнулася за пакунком, ніби ненароком оступилася і впала на Женя, а Сатар вмить підхопив Женю і Іру. Сатара наче струмом пробило від того як він торкнувся до оголених рук Жені і він проявився. Женя чуть не закричала, але коли побачила красеня -мага стихла, він поставив на ноги і Женю і Іру. Він тримав Женю за руку і не відпускав, дивився в її очі і тонув в них. Як це мило, коли половинки зустрічаються. Вона махнула іншим тіням і вони пішли в глиб парку, щоб дати трохи часу їм побути наодинці.

В парку було людно, вихідний, літо. Присіла в тінь на лавочку, не повертатися ж без Жені в кав'ярню. І раптом відчула як плаче магія, так гірко, так боляче. Іра почала шукати поглядом власника магії. На траві позаду неї сидів юнак, та плакав, тихо і гірко. Вона переступила через лавку та підійшла до юнака.

Привіт, що сталося? - запитала Іра, а коли юнак підняв голову, то на Іру дивилася заплакана дівчина з дивовижними сіро-срібними очима.Та так, нічого, - відповіла заплакана дівчина.Ти так гірко плачеш, що у мене серце розривається, - Іра присіла поруч з дівчиною, зняла магічний образ, вона хотіла, щоб дівчина довіряла їй. А та дивилися на неї і запиталаТи Ірина Атаман?Так, я Ірина Атаман. А тебе як звати?Я Ліда.І чого ж ти так гірко плачеш, Ліда?Це особисте - Іра дивилася на дивні очі Ліди. Вони наче діаманти, грані відбивали сріблом. Дивні очі з діамантовими зіницями та срібним обідком. Коли дівчина заспокоїлася, очі набули звичайного сірого кольору.Ліда, розкажи мені, що сталося.Мене кинув хлопець. Ми зустрічалися два роки, плани складали, а він сьогодні  подзвонив і сказав, що ми більше не пара.А прийти і поговорити не захотів?Ні, я просила його про зустріч, але він сказав, що в цьому немає необхідності. В нього нове життя, і в ньому немає місця для мене.Козел. І що ж то за його нове життя?Моя одногрупниця Юля. Точніше колишня одногрупниця, ми закінчили навчання в ХНУ, факультет Готельно-ресторанна справа, минулого тижня отримали дипломи. Вона має заможних батьків, в них є свій готель в Карпатах. Саша давно на неї заглядався, казав яка вона розумна і як гарно вдягається. Деколи насміхався  з мого хлопчачого прикиду, але я не звертала на це уваги, бо він мені дуже подобається.І що ця Юля , вона ж знала, що ти з ним зустрічаєшся?Так, знала. Але ми завжди з нею ніби змагалися. Це було в усьому. В навчанні, в спорті, в танцях. Вона завжди старалася мене перемогти. Це як змагання. То я виграю, того вона. Ось це її останній приз. Вона виграла. Що мені тепер робити?А що це так вплинуло на твої плани?Так, ми мали їхати разом працювати в готель до Буковелю. Тепер я сама, і я не хочу їхати туди, бо цей готель поруч з готелем Юлі.То не їдь, побудь трохи вдома. Дай собі час.У мене немає дому, я жила в гуртожитку.А рідні твої де?Немає, вже нікого немає. Мама з батьком загинула в перші дні війни, їхнє  авто розстріляли , коли вони хотіли виїхати з Мелітополя. У нас там був готель. А я поступила в Хмельницькому в 2021 році.Боже милосердний, скільки горя. То ти сама в цілому світі, несправедливо.

Іра все рівно  ніяк не могла зрозуміти, звідки в дівчини магія, і при чому магія тільки прокинулася. Вона наче була запечатана, а зараз дивна її магія плаче разом з нею, магія намагалася зцілити її серце, навіть поруч трава зеленіє, кругом птахи співали наперебій, ніби хотіли розвеселити Ліду.

А ти знаєш, я думала що ти хлопець. Ти трохи дивно вдягаєшся. Тобі так подобається?Я з дитинства як хлопчисько, ніколи не вдягала сукні, навіть до школи ходила в штанях. Коротка стрижка, кепка, спортивні штани або джинси. Так мене мама привчила. Казала, що мені пасує. А мені подобається.Знаєш Ліда, в мене в Копистині є будинок, там зараз ніхто не живе, я пропоную тобі там трохи пожити.Але як,  ви навіть не знаєте мене. Ви впустите мене в свій дім?Ти мені подобаєшся, та й за будинком буде кому подивитися. А я постараюся знайти тобі якийсь готель, де б тобі було спокійно. То що згода?Так. Я згодна. Навіть не віриться, я буду жити в будинку Ірини Атаман. Дякую.Добре, тобі прийдеться трохи зачекати, бо я тут з подругами зустрічаюся, посидиш в автомобілі, поки я з ними попрощаюся.‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍