Читати книгу - "У пошуках легенди Книга 1 "Неймовірні пригоди", Yu Lee"

– Справа в тому, що ми вас розмістили в гостьовому крилі замку, решта ж у цей час зайняті своїми безпосередніми обов'язками, які мало пов'язані з нашими гостями, – пояснила Нілла і, задумавшись, сказала. – І ви у нас на довго не затримаєтесь.

– Якось, не дуже гостинно звучить, – зізналася я. – Я розумію, що ми тут з'явилися як сніг на голову, але все ж таки.

– Запевняю вас, вам нічого бояться. Моя дружина просто неправильно висловилася, – заспокоїв мене Орн.

– Тоді прошу висловлюйтесь коректніше, – попросив Нік.

– Нілла, швидше за все, хотіла сказати «мабуть». Ви вільні знаходитися тут, скільки вважаєте за потрібне, але перед цим вам необхідно дещо вислухати. І вже після цього прийняти рішення: залишатися тут, вирушити назад у зовнішній світ, або може спробувати з'ясувати долю ваших друзів. Почну, мабуть, із основного. Що не встиг сказати щодо того, чому саме люди не можуть сюди потрапити, а магам це доступно. Чи бачите, «магія» сама по собі – це не дар, вона закладена у вашій крові.

– Що перепрошую? – я думала, що мені почулося.

– Більшість знайомої людству магії йде від драконів. Ми, можливо, наймогутніші джерела та провідники всієї тієї сили, яка існує навколо нас від початку всесвіту. Останню інформацію, гадаю, ви мали і так чути, – ми з Ніком кивнули і він продовжив. – Але люди, за своєю природою, практично не здатні на чари, якщо звичайно не вдаються до всяких там хитрощів і допомоги. А також чарівним рослинам та іншим джерелам чар. На жаль, до них належать і частини тіл драконів, на які раніше велося активне полювання, але зараз говорячи з вами про «людську магію» я маю на увазі не це. Насправді маг, у тому розумінні, до якого ви звикли, це лише людина, у жилах якої тече кров драконів. Не всі дракони чекають на свою справжню пару серед родичів, як я вже раніше згадував. Деякі зрештою стають парою лише заради продовження свого роду і такі союзи, як правило, глибоко нещасні і довго не існують через несумісність. Але якщо дракон вибирає собі в пару людини, він іноді знаходить коротке, але щасливе життя. Вони звичайно не здатні читати думки один одного і відчувати, що відбувається з їхньою парою, але це далеко не для кожного мінус. Єдиний тягар для багатьох з нас це те, що люди живуть набагато менше за драконів. До цього по-різному намагалися пристосовуватися. Одним доводилося інсценувати свою смерть, інші справді вмирали від горя, а деякі просто нібито зникали безслідно. Діти цих драконів залишалися рости серед людей, навіть не підозрюючи ким, були їхні батьки. Вони не знали, що є драконами і тому уявлення не мали про всі свої здібності і тим паче про їх розвиток. У всіх була лише найбанальніша річ – це саме відчуття магії і можливість якось підсвідомо її в собі намацати. З часом, багато хто дійсно навчився нею користуватися, деякі навіть досконало, але це ще звичайно залежало від того наскільки близько до цієї людини знаходиться предок дракон, та й взагалі від цілої купи різноманітних факторів, пояснити які все-таки краще пізніше.

– І чому таке у нас в Альянсі не розповідають, – відповіла я заворожена розповіддю. – Стоп, зачекайте, що це виходить, весь Альянс магії це нащадки драконів? – раптом усвідомила я.

– Саме так, – підтвердив Орн.

У моїй голові все перевернулося верх дном і навіть більше. Скільки думок і скільки питань, які хочеться поставити, але несподівано Орн вирішив завершити наші посиденьки.

– Я думаю, на сьогодні вам буде достатньо і того, що ви почули, адже якщо я заглиблююсь далі, це може сильно похитнути ваш світ за один день, – спокійно сказав він.

– Але ж у нас багато питань! – наполягала я. – Правда ж? – уточнила я у Ніка, і він підтвердив, що в нього так само є те, на що йому хотілося б знати відповідь.

– Любі мої, – звернулася до нас уже Нілла. Вона з теплотою дивилася на нас і явно теж хотіла сказати набагато більше, ніж ми вже встигли почути. Але на сьогодні, як кажуть, сеанс закінчено. – Вам потрібно відпочити після того, що з вами трапилося, і не посоромлюся припустити, що ви із задоволенням зараз прийняли б гарячу ванну і ситно попоїли. Тому на деякий час ми вас відпускаємо відпочити, а потім із задоволенням продовжимо нашу розмову, – повідомила вона.

Нам нічого не залишалося, крім того, щоб погодитися і піти. Дорогою в кімнати ми з Ніком практично не розмовляли, тому що кожен був занурений у свої думки, адже сам факт того, що ми дракони змушував глибоко замислитись.

Попрощавшись біля дверей, я пішла змивати залишки бою і прати одяг. Я не знала, чи існує взагалі у драконів прислуга, чи вони самі виконують усі господарські справи, тому вирішила не чекати з моря погоди і свої речі випрати самостійно. Поки я займалась пранням, моя колосальна ванна вже встигла наповнитися гарячою водою і додавши туди ароматних трав, я із задоволенням поринула в неї щоб розслабитися і очистити як розум так і тіло.