Читати книгу - "Стійкий принц. Дама-примара"

Донья Анхела

Я здогадалась, Ісабель, Про це – і критися не стану, — Коли довідалась про рану І про злощасну ту дуель. Але дивуюсь дотепер Його рішучій поведінці: Приїхав щойно до столиці, В ту ж мить, як справжній кавалер, Відважно кинувся у бій, Готовий захистити жінку. Він кров пролив у поєдинку, І брат його поранив мій. А інший брат привів у дім Як гостя. Дихати несила, Так бачити б його хотіла! Я вірю лиш очам своїм.

Ісабель

Що ж, коли так, то в добру путь! Я так зроблю, що дуже скоро Його побачиш ти, сеньйоро.

Донья Анхела

Ти збожеволіла, мабуть! Живу у царстві самоти…

Ісабель

Я до суміжної кімнати Дорогу можу показати Коротшу, ніж гадаєш ти.

Донья Анхела

Навіщо вся ця канитель? Мені нема до нього діла! А втім, з цікавості б хотіла Я подивитись, Ісабель.

Ісабель

Дивись! Тут був раніше вхід, А нині – шафа замість входу,