Читати книгу - "Син Нептуна, Рік Рірдан"

Удалечині Хейзел з Аріоном галопом скакали по полю битви, рубаючи кентаврів і карпоїв. Один зі злакових духів заволав: «Пшениця! Я дам тобі пшениці!», але Аріон копитами перетворив його на купу сухого сніданку. Цариця Гілла і Рейна об’єднали війська та носились разом: одна — на своєму автонавантажувачі, друга — на пегасі, розкидаючи тіньових воїнів. Френк перетворився на слона і розчавлював циклопів, а Дакота високо здіймав золотого орла, пронизуючи блискавкою кожне чудовисько, яке наважувалось кинути виклик П’ятій когорті.

Усе це було чудово, але Персі потребував іншої допомоги. Допомоги бога.

Він озирнувся і побачив, що велетень майже його наздогнав. Щоб виграти собі трохи часу, Персі присів за однією з колон акведука. Велетень змахнув тризубцем. Коли колона тріснула, Персі змусив вивільнену воду скерувати обвал, і скинув тонни цегли на велетневу голову.

Персі помчався до кордонів міста.

— Терміне! — заволав він.

Найближча статуя бога була за шість футів попереду. Кам’яні очі розплющилися, щойно Персі опинився поряд.

— Неприпустимо! — поскаржився Термін. — Будівлі горять! Загарбники! Вижени їх геть, Персі Джексоне!

— Я намагаюсь, — промовив він. — Але у мене тут велетень, Полібот.

— Так, я знаю! Стривай... одну мить. — Термін із зосередженим виглядом заплющив очі. Зелене палаюче ядро пронеслось над їхніми головами і раптом розчинилось у повітрі.

— Я не можу зупиняти всі снаряди, — поскаржився Термін. — Хіба так важко бути вихованим і нападати повільніше? Я тут єдиний бог.

— Допоможіть мені вбити велетня — і все це скінчиться. Бог і напівбог пліч-о-пліч — це єдиний спосіб його перемогти.

Термін фиркнув.

— Я охороняю кордони. Я не вбиваю велетнів. У моїй посадовій інструкції нема такого.

— Терміне, будь ласка!

Персі ступив ще один крок уперед — і бог обурено зарепетував:

— Ані руш, юначе! Жодної зброї за межею!

— Але ми під осадою!

— Байдуже! Правила є правила. Коли люди не дотримують правил, я дуже-дуже гніваюсь.

Персі усміхнувся.

— Притримайте цю думку.

Він помчався назад до велетня.

— Агов, страховисько!

— Pap! — Полібот вирвався з-під уламків акведука. Вода досі лилась на нього, обертаючись на отруту і утворюючи паруюче болото навколо його ніг.

— Ти... ти помреш повільно, — пообіцяв велетень. Він підняв тризубець, з якого тепер крапала зелена отрута.

Битва навколо них сходила нанівець. Легіонери позбавлялись останніх чудовиськ і починали згуртовуватися, оточуючи велетня.

— Ти будеш моїм в’язнем, Персі Джексоне, — заричав Полібот. — Я катуватиму тебе на морському дні. Щодня вода зцілюватиме тебе, і щодня я ще більше наближатиму тебе до смерті.

— Чудова пропозиція, — відповів Персі. — Але я, мабуть, краще просто тебе вб’ю.

Полібот люто заревів. Він потряс головою, і з волосся полетіли василіски.

— Назад! — крикнув Френк.

Знову почався хаос. Хейзел пришпорила Аріона і встала між василісками та таборянами. Френк перетворився — стиснувся у щось витягнуте і пухнасте... горностай? Персі подумав, що Френк втратив здоровий глузд, але коли друг кинувся на василісків, ті злякались так, наче дідька побачили. Вони відповзли геть, а Френк кинувся навздогін.

Полібот спрямував тризубець уперед і помчав на Персі. Щойно він дістався Померійської межі, Персі відстрибнув убік, наче тореадор. Велетень перелетів через кордон міста.

— НУ ВСЕ! — крикнув Термін. — ЦЕ ПРОТИ ПРАВИЛ!

Полібот нахмурився, вочевидь спантеличений, тим, що його сварить статуя.

— Що ти таке? — заревів він. — Замовкни!

Він перекинув статую і знову повернувся до Персі.

— Тепер ти мене РОЗЛЮТИВ! — заволав Термін. — Я тебе задавлю! Відчуваєш? Це мої руки стискають твою шию, громило. Ходи-но сюди! Я так тебе лусну головою...

— Годі! — Велетень наступив на статую і розламав Терміна на три частини: п’єдестал, тіло, голова.

— Та ЯК ТИ ПОСМІВ! — крикнув Термін. — Персі Джексоне, ти вибив собі угоду! Гайда вб’ємо цього вискочку.

Велетень так нестримно розреготався, що помітив напад Персі, тільки коли було вже запізно. Персі стрибнув на велетневе коліно, відштовхнувся і встромив Анаклузмос просто в один з металевих ротів на Поліботовому нагруднику, зануривши небесну бронзу в його груди аж до самої рукоятки. Велетень хитнувся назад, перечепився об Термінів п’єдестал і грюкнувся на землю.

Поки він намагався підвестись і тягнувся до меча у своїх грудях, Персі підняв голову статуї.

— Ти ніколи не переможеш! — застогнав велетень. — Ти не здатен вбити мене самотужки.

— Не самотужки. — Персі здійняв кам’яну голову над велетневим обличчям. — Хочу тебе познайомити з моїм другом Терміном. Він бог!

Занадто пізно промайнули усвідомлення і страх у велетневих очах. Персі щодуху обрушив божу голову на Поліботів ніс, і велетень розвалився на паруючу купу морських водоростей, лускату шкіру та отруйну багнюку.

Цілковито виснажений Персі похитнувся.

— Га! — промовила Термінова голова. — Це навчить його дотримувати римських правил!

Якусь мить на полі битви запанувала тиша. Було чутно тільки тріск вогню там і сям та крики декількох чудовиськ, що налякано втікали.

Нерівне коло римлян і амазонок оточило Персі. Серед них були Тайсон, Елла і Місіс О’Лірі. А ще Френк і Хейзел, які з гордістю всміхались до нього. Аріон задоволено гриз золотий щит.

— Персі! Персі! — почали скандувати римляни.

Вони напали на нього юрбою, і перш ніж він устиг щось зрозуміти, уже здіймали його на щиті.

— Претор! Претор! — тепер кричали вони.

Серед них була і Рейна. Вона простягнула руку і привітала його міцним рукостисканням. А потім юрба галасливих римлян понесла його вздовж Померійської межі, обережно уникаючи Термінових кордонів, і супроводила додому, у Табір Юпітера.

LI Персі

Свято Фортуни не стосувалося тунця, що цілком улаштовувало Персі — він не одразу зрозумів значення цього слова.

На святковий бенкет у їдальні зібралась сила-силенна народу: таборяни, амазонки, лари. Запросили навіть фавнів, оскільки після битви вони допомогли з перев’язкою поранених. Вітряні німфи носились залою, доставляючи замовлені піци, бургери, стейки, салати, китайську їжу та мексиканські буріто, як