Читати книгу - "Несподівані перетворення. , Галіція Мідвест"

Меріголд стояла перед кованою брамою міського кладовища. Підійшовши впритул до міцної брами, вона схопила за металеві лапи павука, яким були оздоблені ворота посередині та з легкістю зламавши павукові лапи, як сірники, склала у знак коловороту. Залізне тіло павука одразу ж вкрили огрядні блискучі мухи. Зачинивши рипучу браму, чаклунка, уважно оглянувши місцевість, рушила до будівлі камʼяної церкви поміж рядів старих гробівців. Сірий туман линув за кожним  її кроком, наче цілуючи їх. Підійшовши до високої похмурої споруди з загостреним конічним дахом, Меріголд схопилася за холодну клямку та обережно відчинила двері. Туман просочився за нею і за мить непримітна церква на кладовищі спалахнула сліпучим зеленим сяйвом.

Вовкулака здивовано озирався довкола, — що я тут роблю? — подумав він, — мабуть, води хотів попити. Він взяв кухля з шафи та зачерив собі крижаної води з магічної діжки, збагаченої здоровʼям та довголіттям, і солодко позіхнувши, повернувся у спальню Меріголд.