Книги Українською Мовою » 💛 Міське фентезі » Хімера, Julia Shperova 📚 - Українською

Читати книгу - "Хімера, Julia Shperova"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Хімера" автора Julia Shperova. Жанр книги: 💛 Міське фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 107 108 109 ... 134
Перейти на сторінку:

Елінор сумнівалася чи продовжувати розповідь, але Джеймс мовчки чекав на продовження і вона знову заговорила.

- Френсіс вважає, що не варто тобі розповідати про все, бо ти зненавидиш нас, а це сильно завадить нам допомагати вам, але інакше зненавиджу себе я. Я так не можу, - зізналася вона з гіркотою в голосі.

Джеймс, до кінця не розуміючи що саме він робить, обійняв її. Елінор мовчазно сховала обличчя на його грудях. Він знав, вона чула, як швидко билося його серце і від цього воно стукало ще сильніше. Він згадав, як бачив Пітера і Марісу, що стояли в такій же позі, і в нього перехопило подих.

Йому вдалося крадькома погладити її волосся і обійняти ще сильніше, а в голові билася лише одна думка, аби час зупинився.

За кілька хвилин Елінор все ж таки заспокоїлася, обережно вивільнилася з обіймів і глянула в очі Джеймсу. В них не було страху чи неприязні. Зітхання вихопилося з вуст зненацька. Її алебастрова шкіра та блакитні очі в обрамленні довгих пухнастих вій опинилися так близько. Майже як у його снах.

- Учора Френсіс сказав мені, що ваше життя нескінченне.

- І ти вирішив, що це може означати лише одне. Тебе це дуже непокоїть, чи не так?

- Ентоні говорив так само. Що він безсмертний і ніщо не може вбити його. Тому я і... Але ти кажеш, ви не горгули, і не маги. Хто ж ви? І чому ви безсмертні? Ви вампіри?

Дівчина заперечливо похитала головою. Вона не намагалася відсунутися і Джеймс не волів зруйнувати цей чудовий момент; він стояв майже не рухаючись і не дихаючи.

- Не неси дурниць, - вона закусила нижню губу, наче шкодувала про різку відповідь. - Це непросте питання. Принаймні для мене. І я не знаю, як тобі на нього відповісти. Вибач, можливо, одного разу мені вистачить сміливості розповісти тобі і про це теж, але не сьогодні.

- Сподіваюся, я все ж таки доживу до цього моменту, - спробував пожартувати Джеймс, але Елінор не посміхнулася.

Джеймсові раптом знову захотілося притиснути її до себе, заспокоїти та пообіцяти, що все буде гаразд. Але натомість він відпустив її руки і сказав зовсім інше.

- Головне, що тепер ми знаємо, що Тоні - злісний горгул на побігеньках когось ще моторошнішого за Дарко і явно бажаючого мене вбити. І так, я ж хімера, яка може всіх вбити, і за якою полюють всі кому не ліньки.

Його голос зовсім не тремтів, але Джеймс знову побачив ту дивну гримасу на обличчі Елінор і не зміг розгадати їй. Вона помітила його подив, але пояснила його по-своєму.

- Голова ще болить?

- Ні. Ні, я просто подумав, як у Тоні це вийшло? Я маю на увазі, вийти на мисливців. Стати одним із них.

Елінор коротко видихнула. Вона дивилася на Джеймса з дивним виразом, наче мала зізнатися у чомусь неприємному.

- Я не можу це приховувати. Ти повинен знати. Мені так соромно перед Пітером. Я боюся подивитися йому у вічі - раптом він зрозуміє, що це ми не вберегли його батька?

Джеймс завмер у напрузі.

- Про що ти говориш?

- Все почалося з того, що містер Робустсон дізнався, що це Ентоні вбив старого МакАдамса, Джеймсе. І твій дядько позбувся містера Робустсона перш ніж той зміг вказати на нього.

Від безсилої люті і шоку Джеймс зміг вичавити з себе лише кілька слів.

- Не може бути. Як?!

Він мимоволі затримав подих, побоюючись повірити в почуте. Елінор відчула це і продовжила розповідь, намагаючись говорити коротко, не бажаючи поранити його ще більше.

- Ми відстежили цю історію до моменту, коли Ентоні вбив Дональда МакАдамса, людину, причетну до смерті твоїх бабусі з дідусем.

У голові Джеймса спливли уривки спогадів. Ентоні говорив про це під час їхньої зустрічі в лісі.

- Так, Тоні згадував щось про це того вечора. Але тоді я не зрозумів про що мова.

Елінор кивнула його словам. Вона виглядала напруженою до кінчиків пальців і боялася сказати зайве, щоб не налякати Джеймса ще більше.

- МакАдамс винний у смерті...він підвозив твоїх бабусю і дідуся на своєму автомобілі багато років тому і вони потрапили в дорожню пригоду. Довести, що він був винен у твоїй аварії, не вдалося. Вижив тільки МакАдамс і залишився безкарним, відбувся невеликим штрафом. Його сім'я, напевно, заступилася за нього тоді, але ми не знаємо напевно. Його сестра була хранителем, її звали Донна Хейз.

- Дружина містера Хейза? - Брови Джеймса поповзли вгору.

- Так. Її вбив Дарко, і Ентоні, знаючи про всі ці загадкові смерті, вирішив убити Дональда МакАдамса, помститися тому за своїх батьків, і обставити все так, ніби це справа рук того ж убивці, що полював на всі інші жертви. Видав себе за Дарко, сам того не знаючи.

- І йому це вдалося.

- Саме так, нам не слід було недооцінювати його. 

Дівчина кинула оцінюючий погляд на хлопця, перевіряючи, чи він все ще в змозі слухати. 

- Поки ти лежав в лікарні після того випадку на скелі, Ентоні скористався кілька разів твоєю автівкою. В один з тих разів, він їздив до МакАдамсів додому. Вночі. Коли ти повернувся і твій батько влаштував вечірку з Робустсонами - містер Абелар, вочевидь, побачив дані GPS. Ми так вважаємо, бо ми самі знайшли ту ж саму поїздку. Того вечора він провів багато часу біля Інфініті. Хтозна як він додумався до решти. Може, просто зіставив час вбивства з даними поїздки. 

1 ... 107 108 109 ... 134
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хімера, Julia Shperova», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Хімера, Julia Shperova"