Читати книгу - "Душа дракона, Лаванда Різ"

- В тому хто тобі дорогий? - запитально зігнув він брову. - Значить, я все-таки не байдужий тобі, Джин?

- Ні, не байдужий, - підвела вона голову, знущально посміхнувшись. - Великий тарр й сам міг би здогадатися.

- Може я тупий, не можу сам здогадатися. Але спасибі, мені стало легше, - пожартував він. - Проклята руда відьма без якої мені вже життя  не миле та увесь цей ваш білий світ. Чому ти мені просто не скажеш?!

- Хіба слова важливі? - продовжувала підбивати його Джин. - Це ж просто слова, їх забирає вітер. Інша справа ставлення, вчинки, в них приховане справжнє почуття. Вчинки мають значення, вони запам'ятовуються, від них відштовхуються. Хоча, ... подейкують, що іноді можна зігріти словом, а іншим словом можна вбити.

- Я тебе зараз вкушу!

- Нам пора збиратися до зали. Гості прибувають. Пам'ятаєш, ми збиралися святкувати? - засміялася Джин, під його палаючим поглядом.