Читати книгу - "Пригоди бухгалтера Іри, Ярина Чорна"

Поле іринимів сіяло неймовірно, воно наче зоряне небо на землі. Вона пішла до будинку, у вікнах горіли вогні, в будинку хтось був, Іра тихо увійшла у прочинені двері. Хтось розмовляв, вона прислухалася це був батько і Бог, вони пили коньяк, відчувала аромат і розмовляли про неї:

Я вислухав розповідь доньки. Ти сильно відійшов від початкового плану, я ніяк не можу зрозуміти чому.Що саме ти не можеш зрозуміти?За планом від початку ми мали спіймати Хелену в пастку, з якої вона б не змогла вирватися. В плані не було, що моя донька мала приймати безпосередню участь в цьому дійстві.Так, цього не було в плані.Тоді навіщо ти її залучив? Тобі мало смертей? Де мій брат Яхо?Георге, друже вибач за брата. Це справді сталося випадково. Я знайшов його перероджену душу, в нього все добре. Йому всього рік від народження, гарна сім'я магів, в нього все буде добре, цього разу не буде проблем. А Іра, я не думав її залучати, вона мала лише знайти і прочитати книгу про дитину небес.А що ж цього разу пішло не так?Іра, вона зробила свій хід. Коли там на полі іринимів плакала. Я такого болю, чистого болю душі, ніколи не відчував. Я підніс її над полем, захотілося закрутити її у вальсі, подарувати весь світ, тільки щоб вона не плакала.І ти вирішив випробувати її короною?Так, я хотів подивитися як ця людина буде вести себе, коли стане королевою. А вона замість того, щоб хизуватися короною, закрилася від усіх, їй не потрібно було нічого окрім кохання.У тобі проснулася заздрість чи ревнощі?Все відразу. Я такого ніколи не відчував.Що передумав розправлятися з Хеленою?Знаєш спочатку було вирішив, що нехай живе, їй все рівно залишилося років п'ятсот, але коли вона напала в лікарні на Іру, хотів сам придушити навіть порушивши свою обіцянку.От скажи в тебе, що мало жінок. Навіщо тобі моя донька?Я запитую сам себе щодня. І відповідь я знаю, але боюся сам собі признатися.Вона не Хелена. Ти пообіцяв Хелені вічне життя та безмежну владу, а коли зрозумів, що їй була потрібна саме безмежна влада, а не ти - скинув її з небес. Та влаштував забіг на п'ять тисяч років, зруйнував кілька своїх світів. Я не бажаю своїй доньці такої долі.Не буде в неї такої долі, можеш не переживати. Вона не Хелена, ти вірно підмітив. Вона любить не за владу, не за гроші. А любить душу.То ми зрозуміли один одного? Ти не зачепиш її?Ми зрозуміли один одного. Будь спокійним, я й сам за неї кому хочеш голову відірву. Все йди. Я тут ще трохи посиджу.

Батько зник, а Іра стояла в коридорі втиснувшись в стіну доки не почула:

Заходи, я знаю, що ти там стоїш.

Іра зайшла в кімнату не жива не мертва, вона не знала як себе поводити після почутого, а він продовжив:

Все чула?Так.Отже між нами більше немає секретів. Що будеш роботи?Нічого, жити далі. Я не збираюся руйнувати світи, і ламати долі. Я не ти.Любиш його?Навіщо запитуєш? Знаєш, що так.А що мені робити?А що ти робив до цього часу?Жив у своє задоволення.І живи далі, нічого не змінилося.Я змінився.Ще ні. Я даю тобі п'ять тисяч років. Якщо змінишся, і не втратиш почуттів - поговоримо.Це жорстоко.Ні, з огляду на те, що ти досі виробляв - це випробувальний термін.А чого ти прийшла, я знаю через Ліду.То навіщо питаєш. У неї тут призначення?Так.Божий план?Так.Що ж за робота така в тебе?Колись розкажу, а зараз тобі краще піти. Ліда завтра прибуде, ти вже якось її розкажи. Йохана також закину нехай шукає те чого немає.

 

Іра зникла , а він сидів із склянкою в руці, відчуваючи той біль, який вона відчула на полі сяючих іринимів.

 

Але це вже зовсім інша історія...