Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Леопард 📚 - Українською

Читати книгу - "Леопард"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Леопард" автора Ю. Несбе. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 108 109 110 ... 154
Перейти на сторінку:
через вашу дочку.

Ленсман захитав головою:

— То була не бійка. То була справжнісінька бійня. Бідолаха Уле взяв собі в голову, що вони з Мією — закохані. Бачте, він у неї вклепався, а йому тільки й того, що дозволили підвезти її з подружками на танці. Він не був забіякою. Уле, радше, був ботаніком. Але він узяв та й накинувся на Тоні. А той швидко звалив його додолу, вихопив ножа й… жахіття якесь, у нас тут до такого не звичні.

— Що він зробив?

— Він йому половину язика відтяв. Потім поклав у кишеню й пішов геть. За півгодини ми заарештували Тоні у дідовій оселі, розповіли, що язик потрібен для операції. А Тоні зізнався, що викинув його воронам.

— Я хочу спитати вас, чи підозрювали Тоні у зґвалтуванні? У тому випадку чи у яких інших.

Скай сіпнув вудку.

— Скажу тобі так, Холе. Мія назавжди втратила свою веселу, життєлюбну вдачу. Вона й далі життя не уявляла без того навіженого. Що вдієш, такі вже дівчата у її віці. А Уле поїхав. Щоразу, як він роззявляв рота, це нагадувало йому про страшенне приниження. Він сам про це пам’ятав, та й решта не забули. Тож я можу стверджувати, що Тоні Лейке — ґвалтівник. Але я не думаю, що в сексуальному сенсі. Він би тоді й з Мією так…

— А вона?..

— Якось вони ходили у ліс за клубом. Вона йому не дала. І він не наполягав.

— Ви упевнені в цьому? Даруйте, що таке питаю, але…

Вудлище з гачком зависло над водою. Гачок виблискував у вранішньому промінні.

— Пусте, Холе. Я ж поліцейський, знаю, над чим ви працюєте. Мія — дівчина порядна, я правду кажу. Я б і під присягою це повторив. Візьміть рапорт, якщо хочете знати подробиці. Я б лишень волів, щоб Мії не довелось говорити про це ще раз.

— У цьому немає потреби, — мовив Харрі. — Дякую.

Харрі повідомив присутніх у залі засідань «Одін», що у чоловіка під снігоходом, якого, попри докладені зусилля, досі не знайшли, пальці були покручені ревматоїдним артритом, як у Тоні Лейке. А потім розповів, яку має теорію. Відхилившись на спинку крісла, чекав на реакцію у залі.

Пеліканиха зиркнула на Харрі поверх окулярів, хоча здавалось, ніби вона звертається до всіх на ранковій нараді:

— Як це Аделе не пручалась, вона ж кликала на допомогу, трясця!

— Еліасу Скугу це спало на думку лише згодом, — мовив Харрі. — Спочатку він гадав, що двоє кохаються за обопільною згодою.

— Але жінка, яка прийшла у хатинку з чоловіком, не кохатиметься з тим, хто випадково там заночував! Щоб це зрозуміти, треба бути жінкою! — Вона пирхнула, й Харрі мимохіть спало на думку, що зі своїми дредами, щойно заплетеними у перукарні, які їй до того ж зовсім не личили, Пеліканиха зараз дуже схожа на розлючену Медузу-горгону.

Ердал зауважив їй:

— Чи ти й справді вважаєш, що коли ти — жінка, то знаєш усе про сексуальні вподобання половини населення Землі? — Він помилувався щойно вичищеним нігтем на мізинцеві. — Хіба ми не почули, що Аделе Ветлесен міняла партнерів, як трусики? І що погодилась на секс із майже незнайомим чоловіком на покинутій фабриці?

Ердал, опустивши руку, взявся за ніготь на безіменному пальці, пробурмотівши так тихо, що його почув лише Харрі:

— Окрім того, я перетрахав більше жінок, ніж ти уявляєш, бісова болотяна птаха…

— Дами не надто опиралися, та й він був охочий, — мовив Харрі. — Тоні прийшов у хатинку пізно, кавалер Аделе був у поганому гуморі й уже ліг спати. Отож вони з Аделе могли без завад фліртувати одне з одним. У нього вдома не все було гаразд, а її, ймовірно, вже не збуджував чоловік, з яким вона переспала. Їх із Тоні вабило одне до одного, але у хатинці було занадто людно. І от уночі вони, вислизнувши на вулицю, зустрічаються біля туалету. Цілуються, милуються, він стає позаду, спускає штани й так збуджується, що «прееякулярна сім’яна рідина», як би сказали у відділі моралі, потрапляє на лижні штани Аделе, перш ніж він устигає їх з неї стягти й по-справжньому взятися до діла. Збуджена, вона скрикує так голосно, що будить Еліаса Скуга й, гадаю, свого бойфренда також, який спостерігав за ними з вікна. Та, на мою думку, їй тоді було байдуже. На відміну від Тоні, який намагався заглушити її крики.

— Отже, їй байдуже, а йому — ні? — вискочила Пеліканиха. — Отак завжди: жінки виглядають розпусними, а чоловіки героями — в очах інших чоловіків, певна річ.

— Тоні Лейке мав щонайменше дві серйозні причини затуляти їй рота, — вів далі Харрі. — По-перше, він не хотів виставляти напоказ, що тельбушить когось просто неба, коли жовта преса розпатякала про його заручини, але найбільше — гроші майбутнього тестя мають врятувати його інвестиції в Конго. По-друге, Тоні Лейке — досить досвідчений, знає, як поводитися у горах.

— А гори яким боком тичуться до справи?

Мікаель Бельман за столом аж трусився від сміху.

— Через лавину, — ледве вимовив Бельман. — Тоні побоювався, що крики Аделе спричинять сходження лавини.

— Тоні знав, що більш як три четвертих усіх лавин, у яких гинуть люди, вони ж самі й спричинили, — пояснив Харрі.

За столом недовірливо посміювалися, навіть Пеліканиха усміхнулась.

— Але чому ти вирішив, що кавалер Аделе бачив їх? — спитала вона. — І що їй було байдуже? Може, вона так захопилася, що забулася?

— А тому, що Аделе вже такі фокуси робила й раніше. — Харрі відхилився на спинку крісла. — Вона відправляла своєму бойфренду на мобільник відео, де трахалася з іншим. Грубе, але досить вичерпне повідомлення. І за словами її друзів, після тієї подорожі у Ховасхютту вона більше не бачилася зі своїм залицяльником.

— Цікаво, — мовив Бельман. — І що з цього випливає?

— Мотив, — обізвався Харрі. — Уперше у цій справі ми маємо ймовірне «чому».

— Тобто версію про несамовитого серійного убивцю ми відкидаємо? — спитав Ердал.

— У Сніговика теж був мотив, — встряла Беата Льонн, котра щойно зайшла й сіла у кінці столу. — Божевільний, але, безперечно, мотив.

— Зараз усе простіше, — мовив Харрі. — Старі, як світ, ревнощі. Через них у цій країні скоюють дві третини убивств. Та й у решті країн здебільшого теж. У цьому сенсі ми, люди, досить передбачувані.

— Може, це пояснює убивства Аделе Ветлесен та Тоні Лейке, — мовила Пеліканиха, — А як щодо решти?

— Їх треба було прибрати, — пояснив Харрі. — Всі вони могли стати свідками того, що сталося у Ховасхютті, а отже, розповісти поліції,

1 ... 108 109 110 ... 154
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Леопард», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Леопард"