Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Знову твоя, Катя Кірініна 📚 - Українською

Читати книгу - "Знову твоя, Катя Кірініна"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Знову твоя" автора Катя Кірініна. Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 10 11 12 ... 29
Перейти на сторінку:
10.

Через два дні ми стояли з Кирилом на пероні одеського вокзалу і дивилися куди завгодно, тільки не один на одного.

Минулими вихідними, ми практично не залишали територію готельного комплексу, весь час провели в номері, тільки одного разу повечеряли в ресторані. Я була по вуха закоханим дівчиськом, яке з останніх сил стримувало сльози від несправедливості буття.

Мені страшенно не хотілося з ним прощатися, їхати додому, де не буде більше його, не буде цих жарких дотиків та палких поцілунків. За якісь два дні, Кирило подарував мені неабияке щастя, а я навіть не знала, чи він одружений.

– На тебе хтось чекає вдома? – все ж наважуюсь спитати.

Не скажу, що це щось змінить, але, здається, я маю право знати.

– Це важливо? - у відповідь запитав він і важко видихнув.

– Ні, ти маєш рацію, не важливо, - видавлюю з себе усмішку, а всередині все тремтить.

– Дівчино, одна хвилина до відправлення, - крикнула мені провідниця і я зрозуміла, що треба бігти, поки не наробила дурниць і не кинулася в обійми Кирила, з благанням попросити мене залишитися ще на кілька днів.

Але я знала, що вдома на мене чекають, і не можу бути настільки егоїсткою, у мене є зобов'язання насамперед перед моєю сім'єю, не можна знову піддаватися цьому пориву.

– До побачення Юлія, - сказав Кирило і поцілував мене.

У його поцілунку було все, що відповіло на мої запитання, і найголовніше, що це наша остання зустріч, все, що ми могли – один одному дали, далі немає сенсу продовжувати.

Але я відмовлялася в це вірити, адже те, що було добре, погано закінчитися не може, адже так?

Рухаюсь в бік вагона і відчуваю, як моє серце пронизують мільйон уламків, це не могло бути правдою, але досить жити гарною ілюзією, варто визнати, що це і є кінець. Мені тільки було ніяково і навіть незрозуміло якоюсь мірою, навіщо все це треба було? Що саме доля намагалася показати мені? Вирішила підкинути щастя, щоб я розуміла, як жалюгідно живу?

Судомно втягую повітря, це прекрасне солоне повітря, зіткане з усього того, чого я так хотіла, і заходжу до вагону поїзда. Все це дуже важко, щоб перетравлювати саме зараз, але я усвідомлюю, що виглядаю принаймні безглуздо.

Цієї ночі, я навряд чи зможу заплющити око, про стільки речей варто подумати, а головне, поки є можливість, можу насолоджуватися величезним щастям і згадувати, як пройшли мої вихідні.

– Ти ніколи не могла стримувати свої емоції, Юля - підіймаю очі та бачу перед собою Кирила. Він стоїть в отворі купе і важко дихає. – Ходімо зі мною? - протягує мені руку і дивиться з викликом.

– Куди? – боюся сказати зайве слово, щоб ридання в душі, не прорвалися назовні.

– Ти сьогодні додому не їдеш, - твердо каже він і тягне моє тіло через весь вагон.

Мені б по-доброму брикнути, сказати, що я не можу собі дозволити залишитися, мене вдома чекають, але я нічого з цього не говорю, лише тихо посміхаюся, від такого повороту.

Не знаю, що в голові у Кирила, але він зараз настільки рішучий, що я не маю права вставляти свої п'ять копійок.

Підходимо до його позашляховика, і я завмираю, банально не знаю, що сказати та як пояснити його поведінку.

– Кирило?

– Юля, сядь, будь ласка, в машину, мені треба зателефонувати, - командує він і дістає телефон із кишені куртки. - Я швидко.

Підкоряюся і сідаю в салон, дихати стає нічим, здається, легені стиснулися в якомусь незрозумілому спазмі й найменший вдих-видих, приносить нестерпний біль.

Що я зараз роблю? У моєму рідному місті є чоловік, який переживатиме за мене, якщо не повернуся до призначеного часу. У мене є дитина, якій я потрібна, і життя, таке інакше, цим запахам у салоні автомобіля чужого чоловіка.

Я роблю безрозсудно не лише стосовно них, а й до тих, хто чекає на Кирила вдома, а я впевнена, такий раптовий дзвінок не зрозумій куди, дуже красномовно говорить про те, що йому є, перед ким звітувати.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 10 11 12 ... 29
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Знову твоя, Катя Кірініна», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Знову твоя, Катя Кірініна"