Читати книгу - "Тіні минулого, Льюїс Бенте"

І ось, коли вже здавалось, що рішення суду наближається, відбулась чергова зустріч Олега і Дани. Соня зрозуміла, що вона не може більше сидіти і чекати. Вона повинна була діяти зараз.

Того вечора, коли Соня повернулася додому, вона побачила, як Олег виходить із будинку і сідає в машину. За ним слідувала ще одна машина, в якій сиділа Дана. Соня сховала свій біль під маскою байдужості і вирушила до того ж ресторану, де недавно зустрічалися Олег і його партнерка.

Соня знала, що це вже не просто зрада — це була справжня боротьба, і вона була готова виграти.

РОЗДІЛ 35

Соня сиділа за столиком в ресторані, спостерігаючи за Олегом і Даною через тонке скло. Її серце билося шалено, але вона намагалася зберегти спокій. Ці кілька годин стали для неї вирішальними. Вона не могла залишити це так, не може дозволити їм просто так продовжувати свої ігри, принижуючи її. Її пальці туго стискали бокал вина, а думки мчали зі швидкістю світла.

Олег і Дана не помітили її, їхня увага була прикута до інших справ, що проходили між ними. Вони сміялися, обмінювалися жартами, і навіть торкалися один одного, мовляв, між ними не було жодної перешкоди. Але саме ці моменти не могли пройти непоміченими для Соні. Вона відчувала, що кожен сміх, кожен погляд був кинутим викликом їй.

І ось, коли Олег схилився вперед, щоб шепотіти щось на вухо Дану, Соня зробила свій крок. Вона встала і підійшла до їхнього столу.

— Олеже, Дано, — її голос був холодним, а погляд — рішучим. — Мені здається, що у вас є щось, про що я маю знати.

Олег підняв голову, і на його обличчі з’явилася коротка мить здивування. Дана ж відразу ж витягла руку, щоб прикрити свою емоційну реакцію. Вони виглядали так, ніби нічого не сталося, але Соня все бачила.

— Соня, — Олег спробував виглядати невинно, але його голос зраджував нервовість. — Що ти тут робиш?

— Як що? Я просто прийшла поговорити з вами, — відповіла Соня, підходячи ближче до них. Вона не могла більше терпіти ці ігри. «Як би ви не намагалися заплутати мене, я вже не дозволю цього», — думала вона.

Дана поклала руку на стіл, обличчя її змінилося, і здавалося, що вона намагається виглядати спокійною, але насправді її губи почали тремтіти. Соня була готова до будь-якого розвитку подій. Вона знала, що з цього моменту все буде інакше.

— Це неправильно, — сказала Соня, дивлячись прямо на Дану. — Я тебе просила, ти не мала права це робити.

Дана підняла голову і відповіла, мовчки стискаючи кулаки.

— Я не можу більше жити в тіні твоїх ілюзій, Соня, — вона сказала це тихо, але її слова прозвучали, наче крик. — Між нами з Олегом є не те, що ти думаєш. Ми насправді любимо один одного.

Ці слова вдарили Соню в груди, але вона не дала себе зламати. Вона вже знала, що вона була на правильному шляху. Всі ці роки вона намагалась сприймати свою сестру і Олега як одну єдину пару, але, мабуть, вони були інші, ніж здавалося на перший погляд.

— Так? — запитала Соня, не приховуючи свого розчарування. — Ти справді вважаєш, що можна так зраджувати мене і залишатися чистою?

Олег спробував втрутитися, але Соня не дала йому слова.

— Ні, ти не маєш права втручатися в мої слова, — продовжила вона, звертаючись до нього. — Ти забрав у мене все — довіру, любов, і, можливо, навіть моє майбутнє.

Її голос був чітким і рішучим, кожне слово не залишало місця для сумнівів. Вона не збиралася більше дозволяти їм маніпулювати своїм життям. Вона взяла на себе відповідальність за свій шлях і вирішила діяти.

— Я знаю, що ти робиш, Олеже. Ти думав, що я не дізнаюся? — Соня була обурена. — Ти грав зі мною, а я дозволяла. Але більше не дозволю.

Олег почав нервово перекладати чашку, очевидно намагаючись виглядати спокійно. Він почувався незручно.

— Соня, давай поговоримо на самоті, — сказав він, намагаючись заспокоїти її. — Це не те, що ти думаєш.

— Вже пізно для виправдань, Олеже, — сказала Соня, ображено кивнувши в бік Дани. — Я не маю наміру це більше терпіти.

Олег схилив голову і замовк. Дана теж виглядала розгубленою, її обличчя було червоним від емоцій.

— Я не збираюся залишити це так, — продовжила Соня. — Я все розповім людям, твоїм батькам, друзям, і всім, хто має право це знати. І ти не зможеш нічого з цим зробити.

В її голосі звучала рішучість, і ці слова стали для неї маніфестом нового життя. Вона не потребувала Олега або Дани для того, щоб відчувати себе сильною. Вона зрозуміла, що її сила в її незалежності, і вона була готова відстояти свої права, навіть якщо це означало втратити все, що здавалося стабільним і знайомим.

Олег і Дана сиділи мовчки, не знаючи, як відповісти. Соня більше не була тією ж жінкою, яку вони могли маніпулювати. Вона була вільною, і це було її головною перемогою.

РОЗДІЛ 36

Соня покинула ресторан, відчуваючи, що зробила правильний крок. Тепер вона була готова до всього. Вона дійшла до того, щоб все втратити, і це дало їй відчуття влади над ситуацією.

Того вечора вона почала приймати рішення щодо свого майбутнього. Вона вирішила продати свою частину бізнесу, який належав Олегу, і почати все з нуля. Вона більше не хотіла залишатися в цьому світі брехні та маніпуляцій. Це було важке рішення, але Соня відчувала, що це був її шлях до свободи.

Вона вирушила до адвоката, щоб підписати всі необхідні документи, і з того моменту її життя змінилося. Вона розуміла, що шлях до нового життя буде важким, але тепер вона була готова зустріти всі труднощі з гідністю.

РОЗДІЛ 37

Наступні дні Соня провела в серйозних роздумах, намагаючись знайти шлях до свого нового життя. Вона вже не була тією жінкою, що півроку тому покірно сприймала всі маніпуляції та брехню, які оточували її. Вона відчула, що настав час змінити все – почати з чистого аркуша, без страху перед майбутнім.