Читати книгу - "Стійкий принц. Дама-примара"

очей. Хай же приводом для втіх Стане цей портрет інфанта[9] Марокканців – Таруданта: Кидає до ніг твоїх Він корону. Руку й серце Пропонує. Я за мить Зрозумів: посол мовчить, Бо про шлюб в посланні йдеться. Я цю звістку радий чути Ще й тому, що він своїх Десять тисяч верхових Дасть нам для взяття Сеути.[10] Не соромся, люба доню, Судженому віддаси Посаг юної краси, Зятю я – віддам корону.

Фенікс

О Аллах!

Король

Нехай дівоче Серце переборе страх!

Фенікс

Вирок мій – в твоїх словах!

Король

Що ти кажеш, доню?

Фенікс

Отче, Батька й короля в тобі Звикла завжди шанувати, Що я можу ще сказати?

(Убік.)

О Мулею! Я в журбі! Я мовчу, бо ледь жива, Бо коритись батьку мушу, Бо так само крають душу І мовчання, і слова.

Король

Тож візьми портрет цей.