Читати книгу - "Міфи, що мешкають поруч, Сергій Бобрицький"

Що ж до земляків… Єдиними володарями такої чистої стихії Повітря були діти Перуна. Але маги цього клану були знищені в ході однієї непростої інтриги, а сам Перун кудись зник, не подаючи ознак життя ось уже з півтисячі років. А бог, який за стільки часу не привів на світ нащадків, як продовження своєї сили – швидше за все, мертвий бог.

– Твою ж матір, Олімпіасе. Як же не вчасно ти зі своєю дурною смертю! – Повільно, з гидливістю розглядаючи те, що залишилося від грека, промовив Георгій.

– І тебе ж не спитаєш, що трапилося. – Продовжив міркувати вголос Марков. – Ми все-таки Темрява, а не Смерть. І сліди тут все-таки непогано підчищені... А йти на уклін до Кощеєвого поріддя з такого приводу – нижче за мою гідність, вибач. Але самотужки розвідаємо, що зможемо, це я тобі обіцяю!

Відвернувшись від трупа, Георгій наказав підлеглим знищити всі сліди свого тут перебування та запакувати тіло для подальшого транспортування та дослідження у домашній лабораторії. Вже виходячи за паркан маєтку, Марков кинув останній погляд на те місце, де його колишній товариш закінчив свій життєвий шлях.

– Але ніхто, навіть у посмерті, не сміє подумати, що я не дотримуюсь слова, Олімпіасе. Якщо твій убивця ще в Україні – ми знайдемо його. Клянуся Чорнобогом.

[1] Назва клану походить від японської arashi (嵐), що означає сильну бурю на морі..