Читати книгу - "Стійкий принц. Дама-примара"

Входить Дон Луїс у супроводі іншого слуги, котрий несе кошик, в якому лежить шпага в піхвах.

Дон Луїс

О ні, я ваш слуга, сеньйоре. Я рану вам завдав собі на горе, Отож тепер своє життя І шпагу вам оцю вручаю я: Вона – призвідниця біди, Її позбутись хочу назавжди, Немов слуги, котрий сеньйору Зло учинив, забувши про покору. Дивіться, ось знаряддя зла — Ця шпага, що вам рану завдала. Її від зла я не вберіг І кидаю тепер до ваших ніг. Зламайте шпагу без пощади — Вона повинна гріх спокутувати.

Дон Мануель

Із ваших рук беру її, Та шпагу цю я не зламаю, ні! Мене ви вразили не нею — Шляхетністю і мужністю своєю, Тож дякую вам за науку. Беру її як вірну запоруку Того, що криця гостра ця Мене в бою не зрадить до кінця.

Дон Хуан

Я вдячний братовим словам, Бо мало не забув, що мушу й сам Вручити гостеві дарунки.

Дон Мануель

Такі шляхетні ви, що ці рахунки Я, мабуть, не сплачу повік. Сеньйори, я віднині ваш боржник! Сцена 11

Ті самі й Косме з баулами та торбами.