Читати книгу - "Ангельський вибір, Дар’я Дзвін"

— Він твій батько, Рене. — Спробувала заспокоїти її. — Відносини твоїх батьків не мають впливати на тебе. Він тобі дзвонив?

— Якщо він козел, то він козел. Навіть наша спорідненість цього не виправить, — пробурмотіла дівчина. — Якби він був чоловіком, то не залишив би дружину і дитину або хоча б розлучився по-людськи. Подумаєш, за півроку двічі набрав. Я йому все сказала. — Її обличчя почервоніло. — Ніколи його не пробачу за те, як страждала і продовжує страждати мама.

Плечі Рене поникли. Вона опустила погляд і тихо промовила:

— Він не бачить, як вона плаче ночами в подушку в їхній спальні, коли думає, що я сплю. Не знає, що їй доводиться пити заспокійливе після кожної їхньої розмови. Зате мені доводиться щодня спостерігати за цим. Я намагалася щось зробити: допомагати їй, дарувати дрібні подарунки, підтримувати її, робити компліменти, але це допомагає.

Вона подивилася на мене сумними очі, в яких відображалося море жалю та смутку.

— Я чесно намагалася, але все марно.

Я встала, обійшла барну стійку і міцно обняла її.

— Ти чудова дочка, а місіс Мур — сильна жінка. Він кинув сім'ю, а значить — не вартий вас.