Читати книгу - "Спалена корона, Ярослава Денін "

-А що з відпочинком? - Цього разу запитав Вільям.

-А тобі аби відпочивати. Твою голубку я хоч можу зрозуміти, вона за людей хвилюється.

-Якби я за кожну людину хвилювався, то нервів би моїх не вистачило.

-Ех, Вільям. Лінда збирається провести у залі вечірку. На честь нового року та ще дечого, але це вже сюрприз від самого організатора. Вона навіть мене у свої плани не просвятила … Ну, загалом. Вечірка проводитиметься ближче до п'ятої вечора у головному залі. Нічого особливого правила немає, тільки дрес-код.

-Дрес-код? М-так, цього разу Лінда перевершила саму себе.

-Ну, він не складний і від Лінди очікуваний. Дівчатам срібна сукня, а хлопцям чорний чи білий костюм. Ну і загалом, ми плануємо зараз із дівчатками як раз таки поїде за покупками, поки інші дівчата академії всі сукні не розібрали. І ви йдете з нами!

-О ні, я в цій сумнівній авантюрі брати участь не збираюся! - Відійшовши на крок від Кари, сказав Вільям.

-А тебе ніхто і не питав, хто як не ти буде допомагати вбрання вибирати? - Обурилася я.

-Та годі вам! Ви явно краще за мене в цьому розумієте.

-Але твоїй думці теж бути, як ніяк.

-Добре, припустимо піду, але тоді візьміть ще когось із хлопців, мені самому нудно буде у ваших магазинах.

-А,, інші "вже є. - Поставивши руки в боки гордо заявила Кара.

-Що, Лінда знову братів іти змусила?

-А то! Тож у тебе буде компанія, не хвилюйся.

***

  У місті ми були вже через півгодини. Так, уперше ми так швидко зібралися. Я, Лінда та Кара – йшли попереду, а Вільям, Шиллі та Віллі – трохи позаду. Все-таки, цілителі брехали. Вілл набагато швидше одужав ніж вони планували. Ательє з вечірніми сукнями в місті виявилося багато і щоб не заходити в кожен, ми вирішили довіритися своєму шостому почуттю і піти в те, що більше приваблює око.

  Правда, трохи все-таки наш план провалився, тому що заходити довелося в кілька магазинів, перш ніж ми знайшли той, звідки ввечері вийшли вже з повними торбами.

  Це був другий за величиною магазинчик одягу в місті, але далеко не перший, до якого заходили ми. Гучна назва "Королівський смак" давала надію, що тут ми підберемо те, що шукаємо. Так як кольорова гама свята ДУЖЕ вузька, вибору у нас було так само мало. Не розумію, звідки у них стільки енергії?

  Як тільки ми переступили поріг магазину до нас підлетіла консультант, що вже захекалася.

-Доброго дня … ух, леді та … фух, панове.  Ласкаво просимо до ... уф, зачекайте, будь ласка, я так не можу... - говорила світловолоса дівчина трохи зігнувшись, даючи собі віддихатися.  - Уф, ну загалом.  Ласкаво просимо в ательє "Королівський смак"! Тут вам підберуть вбрання для будь-якого випадку, свята, зборів, на будь-який смак, будь-яким кольором, тоном, тканиною, фасоном і так далі. Я на сьогодні ваш консультант ... ваш!  - Сказала дівчина, виділивши нас з дівчатами. - А до вас, молоді люди, зараз підійде інший консультант

  Після останньої фрази нам показали жестом руки пройти за дівчиною.

-Я Мія, можете на мене покладатися. І що за подія? Який колір? Фасон цікавить?

-У нас щось подібне до балу в академії, потрібна срібна сукня ну і ... щось до неї.

-Зрозуміла, заходьте в примірювальну залу і чекайте! - Натхненно заявила Мія ляснувши в долоні і вказавши нам напрям у зал, пішла у пошуках потрібних суконь.

  От би всі так свою роботу любили як вона ...

  Зал був великим … ДУЖЕ ВЕЛИКИМ! Це ательє і справді дороге і відоме. Не думаю що скромне дешеве ательє змогло б так себе облаштувати.

  Високі стелі, крісла та диванчики для очікування, примірювальні біля стінки в ряд. А посередині довкола стояв великий фонтан.

-Та в цій примірювальній жити можна! - Не дотримавшись емоцій висловилася Лі. - Я вже чекаю не дочекаюся варіантів суконь!

-Можеш нам свій настрій передати?

-Годі тобі! Круто ж! Відпочинемо вже нарешті!

  Після цих слів ми відійшли убік, власне, примірювальних, зайнявши при цьому перші три кімнати.

  Примірювальні особливо не відрізнялися від тих, що були в інших магазинах.

  2×2 кімнатка, круглий пуф, чистий килимок на підлозі, гачки для речей та сумок та пару настінних ламп. Ну і дзеркало на весь зріст із неоновим освітленням.

  В принципі непогано.

  Мія повернулася до нас уже за кілька хвилин. Вона що літає, у буквальному сенсі слова, по будівлі? Якось дуже швидко обійшла половину ательє і зібрала нам три стопки срібних суконь. ТРИ СТОПКИ, Карл!

  Сукні були найрізноманітнішими. Різні фасони, розрізи в районі грудей, збоку, ззаду, спереду, плечах, спині. Різні рукави. З блискітками, без них, навіть оксамитова сукня там була!

-Щоб мене ... - вийшовши з примірювальної і побачивши обсяг того скільки потрібно переміряти нарядів, висловилася Кара. - Може, ще є можливість звалити?

-Та зараз! І не йти на мою вечірку? Не зли мене, люба, а то тобі ще зі мною кілька років в академії бачитися!

  Кожна з нас взяла собі по стопці і домовилися пізніше обмінятися, але якщо комусь сподобається якась сукня зі своєї стопки, то її віддавати не потрібно.

  Скільки ж я суконь переміряла з однієї стопки. Так, зізнаюся, кілька суконь були мені не за розміром і їх я одразу відклала у довгу-довгу шухляду ... вірніше дівчаткам. Але дві сукні мені все ж таки сподобалися і я вирішила залишити їх на подальші роздуми.

  Третє плаття, для остаточного вибору я знайшла після першого обміну у тій купі речей, що спочатку передала Кара.

  Тепер вибір став перед трьома сукнями, різних фасонів, з різними розрізами і так далі за списком.

  Але не зараз, тому що ми вирішили вийти трохи відпочити, а потім знову продовжити вибір.

-Ох, не повірите, мені не сподобалася жодна сукня! - Вигукнула Лі, як тільки ми вийшли з примірочних.

-Прям таки ніяка?

-Абсолютно ...

-Мія! - Покликала я консультаншу, яка щойно відійшла за кавою. - Пийте-пийте, я не хотіла вас відволікати, вибачте, а ці сукні, це все, що є в цьому ательє?