Читати книгу - "Стійкий принц. Дама-примара"

Іди, мій скарб, сюди: спочатку Зроблю я огляд власному достатку. У мандрах ми вже довгий час, Тож глянемо, який прибуток в нас. В заїздах жити – це не в домі, Де всі найменші витрати відомі, Де кожен лічать вам мідяк. Ні, в мандрах все інакше, а відтак Є шанс здобути щось, скоріш Покласти до кишені зайвий гріш. Ніщо не радує серця, Як грошики з чужого гаманця.

(Розкриває баул і дістає гаманець.)

А ось і мій, ти ба який Зробився він гладенький і важкий, Неначе дівка хитра й спритна: Лягла незаймана, прокинулась вагітна. Я гроші полічу: які та скільки, Аби хазяїн не приперся тільки. Ось і його баул. До речі, Я мушу з нього витягти всі речі Швиденько. А чому це мушу Заради них із себе гнати душу? Невже, щоб догодити пану, Повинен я свого зректися плану? Нагоду пропущу таку Спочити десь в безлюдному кутку? А ти б хотів? – Авжеж! Від втіх Заради пана відмовлятись – гріх!

(Йде.)

Сцена 13

З дверей, заставлених шафою, з’являються Донья Анхела та Ісабель.

Ісабель

Бачиш, тут нема нікого. Гість пішов, – Родріго каже, — І брати кудись подались.

Донья Анхела

Ось чому здійснити замір Зважилася я нарешті.