Читати книгу - "Гаррі Поттер і келих вогню"

- Але Кравч на матч так і не з'явився?

- Не з'явився, - сказав Гаррі. - Здається, він це пояснив тим, що був дуже заклопотаний.

Сіріус мовчки ходив. Тоді сказав:

- Гаррі, після того, як ви вийшли з ложі, ти перевіряв, чи чарівна паличка в кишені?

- Е-е-е... - Гаррі напружено згадував. - Ні, - сказав він нарешті. - Не було потреби її використовувати до того, як ми опинилися в лісі. А потім я запхав руку в кишеню і знайшов там лише всенокль, - він глянув на Сіріуса. - Думаєш, той, хто вичаклував Мітку, вкрав у мене паличку ще в ложі?

- Цілком можливо, - сказав Сіріус.

- Вінкі не крала палички! - різко заперечила Герміона.

- Ельфиня не єдина сиділа в ложі для шановних гостей, - відказав Сіріус, наморщивши лоба й не перестаючи ходити. - Хто сидів позаду вас?

- Багато хто, - задумався Гаррі. - Якийсь болгарський міністр... Корнеліус Фадж... Мелфої...

- Мелфої! - раптом вигукнув Рон так голосно, що аж луна прокотилася печерою, а Бакбик нервово труснув головою. - Точно кажу - це Луціус Мелфой!

- Був іще хтось? - запитав Сіріус.

- Та ні, нікого, - відповів Гаррі.

- Був іще Лудо Беґмен, - нагадала йому Герміона.

- А, справді...

- Я про Беґмена нічого не знаю. Тільки те, що він був відбивачем команди «Оси з Озборна», - задумався Сіріус, усе ще походжаючи. - Який він?

- Нормальний, - сказав Гаррі. - Весь час пропонує мені допомогти з Тричаклунським турніром.

- Он як? - Сіріус ще дужче наморщив чоло. - Цікаво, навіщо він це робить?

- Каже, що я йому симпатичний, - промовив Гаррі.

- Гм... - тільки й мовив Сіріус, замислившись.

- Ми бачили його в лісі якраз перед тим, як з'явилася Чорна мітка, - сказала Герміона. - Пам'ятаєте? - повернулася вона до Гаррі й Рона.

- Так, але він у лісі не лишився, - згадав Рон. - Тільки-но ми сказали йому про бешкети, він перенісся до наметового містечка.

- Як ти знаєш? - висловила сумнів Герміона. - Як ти знаєш, куди він явився насправді?

- Та ну, - не повірив Рон, - ти хочеш сказати, що це Лудо Беґмен вичаклував Чорну мітку?

- Швидше він, аніж Вінкі, - правила своєї Герміона.

- Я ж казав, - Рон багатозначно глянув на Сіріуса, - я ж вам казав, що в неї манія з тими ельфами...

Але Сіріус підняв долоню, закликаючи Рона до тиші.

- Що зробив Кравч, коли виникла Чорна мітка і знайшли його ельфиню з чарівною паличкою Гаррі?

- Оглянув усі кущі, - сказав Гаррі, - але там більше нікого не було.

- Авжеж, - забурмотів Сіріус, походжаючи з кінця в кінець, - авжеж, він хотів повісити це на когось іншого, тільки не на свою ельфиню... а потім він її звільнив?

- Так, - палко промовила Герміона, - він звільнив її лише через те, що вона не залишилася в наметі й не дозволила себе розтоптати...

- Герміоно, ти можеш трохи заспокоїтися з тими ельфами? - не втерпів Рон.

Але Сіріус похитав головою й сказав:

- Роне, вона краще збагнула Кравча, ніж ти. Коли хочеш дізнатися, що за людина перед тобою, придивись, як вона ставиться не до рівних, а до підлеглих.

Він провів рукою по неголеному обличчі, очевидно, напружено міркуючи.

- Уся ця постійна відсутність Барті Кравча... Він не лінується подбати, щоб ельфиня-домовичка зайняла йому місце на Кубку світу з квідичу, а в результаті навіть не з'являється на матч. Він тяжко працює, щоб відновити Тричаклунський турнір, а потім так само не приходить і на нього... Це не схоже на Кравча. Я готовий з'їсти Бакбика, якщо він хоч раз у житті брав собі вихідний через хворобу.

- То ти знаєш Кравча? - спитав Гаррі.

Обличчя Сіріуса спохмурніло. Він раптом набрав такого загрозливого вигляду, як і в ту ніч, коли Гаррі вперше з ним зустрівся і коли ще вважав його вбивцею.

- О, я добре знаю Кравча, - тихо сказав він. - Це він наказав посадити мене в Азкабан - без суду й слідства.

- Що? - в один голос вигукнули Рон з Герміоною.

- Та ти жартуєш! - не повірив Гаррі.

- Ні, не жартую, - сказав Сіріус, відгризаючи великий шматок курки. - Кравч тоді був начальником відділу магічних правоохоронних органів. Ви не знали?

Друзі заперечливо похитали головами.

- Він мав бути наступним міністром магії, - вів далі Сіріус. - Барті Кравч - великий чарівник, наділений неймовірними магічними здібностями та владолюбством. І лютий противник Волдеморта, - додав він, правильно витлумачивши вираз Гарріного обличчя. - Барті Кравч завжди виступав проти темних сил... але ви не зрозумієте... ви ще юні...

- Мій тато на Кубку світу казав так само, - у Роновому голосі чулося роздратування. - Може, ми все ж спробуємо зрозуміти?

Усміх промайнув на худім лиці Сіріуса.

- Гаразд...

Він ще раз пройшовся туди-сюди печерою і сказав:

- Уявіть, що Волдеморт знову могутній. Ви не знаєте, хто його прибічники, не знаєте, хто працює на нього, а хто - ні. Відомо лиш те, що він уміє керувати людьми, примушуючи їх робити жахливі речі - і вони не можуть опиратися. Ви боїтеся за себе, за своїх рідних та друзів. Щотижня з'являються нові повідомлення про смерті, зникнення, тортури... У Міністерстві магії сум'яття, там не знають, що робити, намагаються хоч би тримати все в таємниці від маґлів - а тим часом маґли теж гинуть. Повсюди жах... паніка... розгубленість... от як воно було.

- Такі часи виявляють в одних їхні найкращі якості, а в інших - найгірші. Можливо, Кравчеві принципи на початку були добрі. Не знаю. Він швидко зростав на службі і почав наводити лад, вживаючи суворі заходи до Волдемортових прибічників. Аврорам було надано нові повноваження - наприклад, убивати - замість того, щоб захоплювати. Я був не єдиний, кого без суду передали дементорам. Жорстокість Кравч намагався здолати жорстокістю. Він дозволив застосовувати проти підозрюваних непрощенні закляття. Я сказав би, що він став таким же безжальним та жорстоким, як і прибічники темних сил. Однак багато хто вважав, що він усе робить правильно, і чимало чарівників та чарівниць галасувало, щоб він став міністром магії. Коли Волдеморт зник, здавалося, що підвищення Кравча на цю посаду - лише питання часу. Але тоді раптом сталося нещастя... - Сіріус похмуро усміхнувся. - Кравчевого сина впіймали з групкою смертежерів, яким вдалося уникнути Азкабану. Очевидно, вони намагалися знайти Волдеморта й повернути його до влади.

- Впіймали Кравчевого сина? - не повірила власним