Читати книгу - "Яничари, Кулик Степан"

— Ви вивчали історію Ирію?

— Звісно.

— Тоді згадайте, що відбувалося в імперії триста сорок років тому? Із глобальних подій.

— Ммм… — замислився Вест. — Ви маєте на увазі спробу двірцевого перевороту і встановлення так званого «демократичного правління», сформованого сотнею вищих аристократів?

— Так. А ще понад піввіку кривавого переділу, нескінченних сварок і розрухи, що настала за цим... Часи, коли навіть міжгалактичні перельоти стали для людей знову чимось недосяжним. Коли всі варилися у своїх зоряних системах, виживаючи хто як може. Так звані Смутні часи.

— І що.

— А вас вчили: чому воно сталося?

Вест непевно знизав плечима.

— Ну, хтось там у регіонах вирішив, що центральна влада обмежує права мешканців околиць. Що податки, які вони сплачують метрополії, більше схожі на анексію та контрибуцію… Відмовилися платити, оголосили суверенітет. А імператор не мав достатньо сил, щоб поставити бунтівників на місце і навести лад. Якось так, здається… Я взагалі історією не дуже захоплювався. Нудно... Яка різниця що там колись було. Адже ключове слово «було»!..

— Стародавні мудреці казали, що народ, який не пам'ятає минулого, не має права на майбутнє.

— Стародавні занадто багато говорили, — гмикнув Климук. — І де вони тепер? Давайте не ухилятися від головного питання, метре Нік-кита. Адже я досі так і не отримав відповіді!

— Ми вже дуже близькі до цього, мій принц. Остання вступна, якщо дозволите?

— Кажіть…

— Дякую. Скажіть: чи етично жертвувати малим заради збереження більшого?

— Ну й запитання у вас, метре, — похитав головою Климук.

— І все-таки?

— Гм. Не знаю… Відповідь не очевидна і неоднозначна. Відрізати палець, щоб зберегти руку? Так. Цілком. А, наприклад, вбити дитину, рятуючи решту родини? Не знаю… Не певен.

— А якщо голова сім'ї вирішить принести в жертву одного сина, щоб урятувати весь рід від вимирання? Разом з онуками і навіть правнуками, що ще навіть не народилися?

— Це ви про мене зараз?

— Ні, мій принце. Вибачте, Ваша особа дуже важлива для Ирія, але, принаймні поки що, не в таких масштабах, про які я говорю.

— Продовжуйте.

— Коли в Імперії нарешті вдалося навести лад і знову об'єднати землян, ті ж люди, які зуміли досягти цього, ухвалили рішення: за всяку ціну не допустити повернення до анархії. Саме тоді і було створено Службу Зовнішньої та Внутрішньої Імперської Безпеки. Яка, своєю чергою породила… еннемі.