Читати книгу - "Темний союз, Дроянда"

Весільний день Алекса і Ані був тихим і спокійним, оточений тими, хто справді мав значення в їхньому житті. Всі неприємності з Аджелікою, інтриги, скандали — все це залишилося позаду. Тепер вони стояли перед одним з найбільших моментів свого життя, і хоча все було не зовсім просто, вони разом пройшли цей шлях і були готові розпочати новий.

Анна, одягнена в елегантну весільну сукню, що чудово підкреслювала її ніжність та красу, стояла поруч з Алексом, її серце билося швидше, коли вона поглядала в його очі. Він посміхався їй, і від цієї посмішки весь світ здався таким правильним і на своєму місці.

"Ти найкраще, що зі мною сталося," — прошепотів Алекс, тримаючи її руку. "Я ніколи не уявляв, що це буде так. Але тепер я знаю, що з тобою я здатний на все."

Аня посміхнулася у відповідь, її очі блищали від щастя. Вона вже не відчувала страху чи сумнівів. Всі ці бурі в їхньому житті тепер стали частиною минулого. Вона була тут, і це була її справжня реальність.

Світло в залі було м’яким і теплим, все було прикрашено квітами, і пахло свіжістю, наче нове життя. Їхні друзі, серед яких були й Ян, і Мирон, та навіть подруги Ані, усі радісно привітали пару. Вони знали, що цей момент став не тільки для Алекса і Ані, але й для них важливим. Всі ті труднощі, що довелося подолати, тепер мали сенс.

"Друзі, ми з Аною, через всі труднощі, можемо сказати вам одне: життя дає нам не тільки випробування, але й моменти справжнього щастя. І я вдячний кожному з вас за підтримку і віру в нас," — сказав Алекс, стоячи з мікрофоном на сцені. Всі були з ним.

І в цей момент Аджеліка не турбувала їх. Вона зникла з їхнього життя, бо Алекс і Аня знали, що вони сильніші за будь-які труднощі. Всі інтриги і наклепи залишилися в минулому.

"Ми будували цей шлях разом, і разом ми йдемо в наше нове життя," — додала Аня, її голос був спокійним і впевненим.

Після обміну обіцянками, після того як вони дали одне одному свої серця, пара закінчила церемонію, і всі присутні заплескали, вітаючи молодят.

Алекс і Аня вирушили на медовий місяць, забувши всі турботи і занурившись у свою власну казку, де було тільки двоє — вони. Тепер, коли пройшло багато часу, і всі складні моменти залишилися позаду, вони могли вільно насолоджуватися своїм щастям, бо в їхньому серці вже не було місця для минулого.

Крім них, ніхто більше не мав влади над їхнім життям. Вони були щасливі разом.