Читати книгу - "Леопард"

Скуг, Боргні Стем-Мюре, Шарлотта Лолле й заслабла Іска Пеллер, котра лежить сама у кімнаті поряд, забувшись у гарячковому сні. Повечерявши, запалюють вогонь у каміні, хтось відкорковує пляшку червоного вина, а дехто йде спати. Приміром, Шарлотта Лолле. Й Уле, котрий, лежачи у спальному мішку, чекає на свою Аделе. Та Аделе ще не до сну. Можливо, вона нарешті відчула оту відразу. І раптом дещо трапляється. Пізно вночі приходить останній гість. Стіни у хатинці тонкі, тож до Уле долинув новий чоловічий голос. І Уле вклякає. Це голос з його найстрашніших жахіть, з найжаданіших фантазій про помсту. Але неможливо, щоб це був він, просто — так не буває. Уле прислухається. Голос розмовляє з Маріт Ульсен. Протягом певного часу. Згодом затіває розмову з Аделе. Чутно, як вона сміється. Але поволі їхні голоси стихають. Уле чує, як у сусідній кімнаті решта вкладається спати. Але не Аделе й не цей чоловік зі знайомим голосом. Та згодом він узагалі нічого не чує. Допоки до нього не долинули звуки з вулиці. Уле, підкравшись до вікна, зауважує парочку, бачить її сповнене жаги обличчя, впізнає її стогони насолоди. І він знає, що невдовзі станеться неймовірне: історія повториться. Бо він упізнає чоловіка, який прилаштувався позаду його дівчини й ось-ось оволодіє нею. Це він. Це Тоні Лейке.

Бйорн Гольм увімкнув опалення. Харрі відхилився на сидіння:

— Коли решта прокинулась наступного ранку, Тоні вже пішов. Уле удає, ніби нічого не трапилось. Адже зараз він сильніший, багаторічна ненависть загартувала його. Він розуміє, що решта бачили Аделе та Тоні й знають про його приниження, так само як того разу. Але він незворушний. Він знає, як йому вчинити. Можливо, він прагнув цього останнього поштовху для вільного падіння. За кілька днів його дії розплановано. Він повертається у Ховасхютту, може, його підвезли на снігоході, й видирає з книги відвідувачів сторінку з іменами гостей. Бо цього разу не він, присоромлений, тікатиме від свідків, а вони муситимуть страждати. Й Аделе. Але найстрашніше доведеться страждати Тоні. Йому доведеться витримати ту ганьбу, яку носив у собі Уле, ім’я його знеславлять, виваляють у багні, його життя буде зруйновано, його покарає той самий несправедливий бог, що дозволяє, аби відтинали язики покинутим, нещасним закоханим.

Сигурд Олтман ледь відчинив віконце, й машину, посвистуючи, сповнило м’яке, свіже повітря.

— Найперша дія Уле — знайти собі приміщення, штаб-квартиру, у якій він має змогу спокійно працювати, не боячись викриття. А чи може бути щось природніше, ніж покинута фабрика, де одного дня від пізнав найщасливішу мить свого життя? Він починає добирати жертв і вибудовує ретельний план. Спочатку він, певна річ, має убити Аделе Ветлесен, адже вона єдина з присутніх у хатинці тієї ночі, що знається з ним особисто. Може, вони й називалися одне одному, але такі знайомства швидко забуваються, а сторінку з книги відвідувачів видерто. Й ніхто її не переписав. Певні, що не можна палити, хлопці?

Жодної відповіді. Харрі зітхнув.

— Тож він домовляється з Аделе про чергове побачення. Забирає її на машині, наперед обтягнувши заднє сидіння поліетиленовою плівкою. Вони прямують туди, де їм ніхто не завадить, може, на фабрику «Кадок». Там він добуває великий ніж із жовтим руків’ям. Він заставляє жінку написати листівку, надиктувавши їй текст, і послати її тому, з ким вони разом винаймають помешкання у Драммені. А потім він її убиває. Бйорне?

Кахикнувши, Бйорн збавив швидкість:

— Розтин засвідчив, що він продірявив їй сонну артерію.

— Він виходить з авто, фотографує її: вона сидить на пасажирському сидінні з ножем у горлянці. Світлина. Доказ помсти, тріумфу. Це перша світлина на стіні його комірчини на фабриці «Кадок».

Авто на зустрічній смузі заметушилося, але водій зміг пригальмувати й, проминаючи їх, просигналив.

— Може, убити її було легко. А може, й ні. Але все одно він знає, що це — найголовніша жертва. Вони не мали багато зустрічей, але він не знає, чи багато вона розповідала про нього своїм друзям. Він знає лише те, що коли труп знайдуть, то знехтуваний коханець стане для поліції головним підозрюваним. Якщо її знайдуть. Але якщо вона, наприклад, зникне під час подорожі до Африки, він буде у безпеці.

Тож Уле топить тіло у місці, яке чудово знає, де, як йому відомо, дуже глибоко, та й люди тримаються відтіля якнайдалі. Де у вікні майорить знехтувана наречена. В озері Люсерен, біля мотузяної майстерні. А сам їде у Лейпциг і платить повії Джуліані Верні, щоб та, узявши листівку, написану Аделе, із собою в Руанду, зупинилася в готелі під іменем Аделе Ветлесен і послала її звідти. А ще вона має дещо купити в Конго й привезти цю річ Уле. Знаряддя убивства. Леопольдове яблуко. Особлива зброя, яку, безсумнівно, обрано не випадково: воно натякне на Конго й викличе до Тоні Лейке підозру поліції, адже він часто подорожує в цю країну. Коли Джуліана Верні повертається у Лейпциг, Уле розраховується з нею. І можливо, саме там, нахилившись над Джуліаною, що обливалася слізьми, широко роззявляючи рота, щоб прийняти яблуко, він уперше спізнає радість, захват, садистську насолоду, мало не сексуальне задоволення, котрі він випещував довгими роками, живлячись самотніми мріями про помсту. Згодом він топить її у річці, але труп спливає, і його знаходять.

Харрі перевів подих. Дорога звузилася, показався ліс, тепер він височів обабіч дороги.

— Протягом наступних тижнів він убиває Боргні Стем-Мюре та Шарлотту Лолле. Та на відміну від убивства Аделе, він не прагне цього разу приховати трупи. Навпаки. Однак поліція не бере слід Тоні Лейке. Але ж Уле сподівався саме цього! Тому він мусить убивати ще, залишаючи докази для поліції, тиснучи на неї. Він убиває Маріт Ульсен, депутатку стортингу, залишивши її тіло для людських очей у Фрогнер-парку. Тепер поліція вже обов’язково завважить зв’язок між жінками й знайде чоловіка з леопольдовим яблуком! Але цього не трапляється. Він усвідомлює, що час йому втрутитись, допомогти, дати зачіпку. Він стежить за помешканням Тоні Лейке на Хольменвейєн, чекає, коли той вийде з дому. Влізши в оселю через льох, він з домашнього телефону, що стояв на письмовому столі, телефонує наступній жертві — Еліасові Скугу. Повертаючись, він прихопив із собою велосипед, щоб скидалося, ніби то звичайна крадіжка з льоху. Він не переймається, що залишив відбитки на столі у вітальні, адже всі знають, що поліція не розслідує буденні крадіжки. А потому прямує у Ставангер. На цю мить садистські нахили в ньому вже квітнуть буйним цвітом. Він убиває Еліаса, приклеївши його до