Читати книгу - "Інформатор"

Лейсі зателефонувала Гейсмеру, і вони поділилися враженнями. Потім подзвонила Верні, й жінки поговорили про арешт чоловіка, якого звинуватили у вбивстві Г’юго. Далі Лейсі набрала номер Пачеко, але він не відповідав. Весь день їм не вдавалося поговорити, однак Лейсі не хвилювалася, бо розуміла, що Еллі зараз, мабуть, дуже заклопотаний.

О дев’ятій ранку в понеділок прокурор Пола Гелловей стояла перед федеральним суддею в Таллахассі, домагаючись серії постанов, які закриють одразу тридцять сім підприємств. Більшість із них були в окрузі Брансвік, але загалом можна було говорити про все узбережжя. До цього переліку входили бари, магазини зі спиртним, ресторани, стриптиз-клуби, готелі, цілодобові магазини, торгові центри, парки розваг, гольф-клуби, а також три проекти будівництва у процесі виконання. Організація простягла свої довгі щупальця до кількох житлових кварталів, таких як «Кролячі перегони». Щоправда, більшість нерухомості в «Кролячих перегонах» було продано окремим людям, тож про цей квартал можна забути. Міс Гелловей надала судді список із 84 банківських рахунків і попросила заморозити їх на час розслідування. Більшість належали організації, але були й приватні рахунки. Хенк Сколі, наприклад, зберігав 200 тисяч доларів у депозитних сертифікатах і приблизно 40 тисяч на спільних банківських рахунках. Її честь заморозила обидва. Суддя чудово працювала у команді з прокурором. З огляду на всі обставини, на слуханні не було нікого, хто міг би протестувати. Гелловей попросила, щоб певний адвокат із великої фірми у Таллахасі був вказаний як повірений у справах усіх компаній із переліку.

Обов’язків у повіреного чимало. Він здійснюватиме юридичний контроль усіх підприємств, які фінансувалися, повністю або частково, з коштів від кримінальної діяльності так званого синдикату Дюбоса. Йому потрібно буде відновити точну бухгалтерську звітність кожного з доручених підприємств. За допомогою судових експертів він спробує відстежити переміщення грошей між компаніями й до синдикату. У співпраці з ФБР йому буде доручено проникнути у лабіринт офшорних компаній, створених Дюбосом, і встановити реальні активи кожної з них. І головне — повірений буде займатися конфіскацією чи продажем власності, що належала синдикату Дюбоса.

За дві години Пола Гелловей провела добре сплановану прес-конференцію, те про що мріють усі прокурори. Перед нею був натовп репортерів, і говорити доводилося в десятки мікрофонів на столі. За нею стояли асистенти, включно з Реббекою Вебб, і кілька агентів ФБР. Справа на великому екрані були збільшені знімки у профіль і анфас п’яти «кузенів» і Клайда Вестбея. Пола розповіла, що цих людей підозрюють у вбивстві, підтвердила, що їх затримано і що вона вимагатиме для них смертної кари. Відповідаючи на запитання, Гелловей перейшла від звинувачення у вбивстві до RICO. Пошуки ще тривають, але уже затримано двадцять шість із тридцяти трьох підозрюваних. ФБР і офіс прокурора зараз перебувають на початковій стадії розслідування, і в них попереду ще багато роботи. Кримінальна діяльність синдикату Дюбоса охопила значну територію і була добре організована.

Коли прокурор поцікавилась, чи будуть ще запитання, вони градом посипалися зусібіч.

До вечора понеділка Лейсі, Джо Елен і Гантеру вже набридло ховатися в горах. Вони втомилися дивитися новини; втомилися дрімати; втомилися читати старі книжки, які хтось залишив у будиночку; втомилися сидіти на містку й милуватися барвами ранньої осені, якими б гарними вони не були. Приятель Гантера хотів уже повернути свій літак. На Лейсі чекала робота. Джо Елен нестримно хотілося увійти до будівлі суду округу Брансвік, знаючи, що ніколи більше не побачить там Клаудії Макдовер. До того ж їй кортіло почути найсвіжіші плітки.

І що найважливіше — Еллі вважав, що Джо Елен уже нічого не загрожує. У Дюбоса зараз своїх проблем вистачає, менш за все його зараз хвилює стенографістка-утікачка. Усі головні гравці сиділи у в’язниці без телефонів, тож тепер йому буде складно вирішувати свої справи. До того ж Еллі запевнив, що ФБР наглядатиме за Джо Елен іще кілька тижнів.

Расті приїхав по них о другій, і обидві жінки й чоловік отримали нагоду пересвідчитися, що дорога з гори буває ще страшнішою, ніж на гору. Коли вони нарешті дісталися Франкліна, нудило уже навіть Гантера. Вони подякували Расті, пообіцяли ще навідатись, хоча такі обіцянки насправді ні до чого не зобов’язували, і літак піднявся в повітря.

Лейсі хотілося полетіти відразу додому, але це було неможливо. Вона залишила свій новенький автомобіль у Валдості, тож доведеться приземлитися там. Політ видався складним: літак потрапив у шторм і Гантер марно намагався набрати оптимальну висоту. Коли вони приземлилися, налякані Лейсі та Джо Хелен були щасливі, що можуть знову сісти в автівку. Вони обійняли Гантера, подякували і попрощалися. Дочекавшись, поки літак злетить у небо, жінки швидко поїхали з міста. Місто Таллахассі було на півдорозі між Вальдостою і Панама-Сіті, де Джо Елен залишила свою машину на стоянці мотелю «Нептун».

Попереду була довга подорож, тож у Лейсі виникла непогана ідея. Вони заночують в Таллахассі, у неї вдома, й запросять Еллі на вечерю. За пастою і хорошим вином вони зможуть почути його розповіді про події останніх трьох днів. Можливо, витягнуть із нього деякі подробиці. Хто саме затримав Дюбоса і що він сказав? Як збиралася втекти Клаудія Макдовер? Ким були інші члени організації й де вони зараз? Хто погрожував Джо Елен? З кожним кілометром, що наближав до Таллахассі, у жінок виникали все нові й нові запитання.

Лейсі зателефонувала Еллі й запитала, чи не проти він завітати до неї на вечерю. Додатковим бонусом було те, що в неї гостюватиме Джо Елен Хупер.

— То я нарешті познайомлюся з «кротом»? — запитав Еллі.

— Справжнім, із плоті та крові.

— Не можу дочекатися.