Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Відрядження з нареченою , Сергій Олексійович 📚 - Українською

Читати книгу - "Відрядження з нареченою , Сергій Олексійович"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Відрядження з нареченою" автора Сергій Олексійович. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 11 12 13 ... 18
Перейти на сторінку:
10. Місто призначення

- О! - Нарешті побачив я потрібний нам поворот. - Ось вже вважайте,  що ми приїхали! - Зрадів я, що ми нарешті добралися до місця нашого призначення. І без усяких там пригод. Бо я дуже переживав за наших дівчат. 

По обидва боки дороги був ліс. Я звик його бачити зеленим, а зараз він був красний, жовтий, багряний. Такий - дуже різноколірний. На дорозі сиділи люди, які продавали гриби. Їх було багато. І грибів в ніх було, стількі, що висточило на велике село. 

Потім вже почалося й місто. Дорога пішла на гору, а потім вниз. Воно дуже зелене. І мені взагалі тут подобається завжди. Так спокійно. Це місто, як Віра. От чомусь такі у мене були ассоціації.

- Ми зараз у справах. А ви, як хочете подивитись місто, то погуляйте. Парк там,  ринок. Крамниці. Чи поїсте може десь завести вас? - Спитав я у Вірочкі та Вікторії. - Як ми все зробимо, то разом поїдемо на Дніпро. Там так красиво. Тобі Вірочка сподобається. - Запропонував я дівчатам. 

- О. Вірочка. Це щось новеньке, - підколола нас Віка. Чи то вона заздрила, чи то ревнощі в неї були. - Тілі-тілі тісто, подаруй намисто, а у каві є вода - молодий та молода. Ахахаха. Вода кип'ячена, ти Вірочка - наречена.

Я думав Віра образиться, але вона голосно так засміялася з цього. І потім чомусь так сумно сказала,

- Наречена може то і "за", та наречений щось не дуже здається хоче.

Не знаю до чого це все було і про, кого йшла мова. Може в неї там хтось був і Віка це все знала. То ж зрозуміло. Рідна людина.

- Так все-таки, як будемо роботи? - Поцікавився я. -
Бо час вже нам їхати на склад, а з вами там не можна. Навіщо зайві розмови.

- Ну, то ми десь у кафе посидимо ,- запропонувала нам Віра .- А ви потім нас заберете і ми разом усі поїдемо дивитися місто. -  Добавила вона і посміхнулася мені так доброзичливо та щиро. 

- Так. Це ти гарна придумала - висловив свою думку Миколайович. - Так ми й зробимо. Он кафе. Чекайте, ми за вами заїдемо.

Я правда розгубився, кому мені спершу відкривати двері. Бо треба ж було робити так. Чоловік виходить перший з автівки та відчиняє двері дівчині чи там жінці. Та поки я думав, наші пані саме все це зробили. Без моєї допомоги. Ми постояли поки вони не зайшли до приміщення. Так. Віка виглядає дуже красиво та ефектно. Тут нічого не скажеш. В неї й хода така. Знає собі ціну. А от Віра така класна. Добре з нею спілкуватися. Та взагалі така вона - людина одним словом.

Поки ми їхали на склад за товаром Миколайович все мовчав та про щось думав. А як вже усі справи зробили та за дівчатами збиралася, то він і не витримав.

- Ота Вікторія. Красива. Так. Гарна. Як малюнок. Така із себе уся. І хлопців я думаю в неї багато. Та вона шукає когось, щоб погуляти. Курорти. Автівки. В неї це все ще несерйозно. Стосунки їй ні до чого. Вона буде крутити своїм хлопцем, як схоче.

Він помовчав. Зробив невеличку паузу та потім продовжив далі.

- А от Віра, то вже інша справа. Для життя іншої й не треба. Мені б твої роки, то я вже не ловив гав. Тим більше що й вона сама не проти.

- Ви це зараз до чого? - Спитав я нашого шофера. - Про Віру та про Віку.

- Про те, що Віра на тебе око покласти вже встигнула. А Віка це так. Несерйозна вона. Їй ще гуляти хочеться. Молода. Пещена. Вона хлопцями вертить, як схоче. От воно тобі треба?
Як доросла людина тобі кажу. Вам треба з Вірою разом бути. От ти б придивився до неї. Дорога в нас довга. То може і якось у вас там все й закрутися. А взагалі, то треба їхати. Бо, мабуть, наші пані нас там вже зачекалися. 
 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 11 12 13 ... 18
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Відрядження з нареченою , Сергій Олексійович», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Відрядження з нареченою , Сергій Олексійович"