Читати книгу - "Темний союз, Дроянда"

Анна навіть не встигла заперечити, як Алекс уже повів її в центр танцмайданчика. Музика змінилася – повільна, чуттєва мелодія заповнила простір.

Він поклав руку їй на талію, а іншою обережно взяв її долоню. Його пальці були теплими, сильними, і від цього у неї мурашки пробігли по шкірі.

— Я не вмію танцювати, — прошепотіла вона, намагаючись зосередитися на чомусь іншому, окрім його близькості.

— Тоді просто довірся мені, — його голос звучав тихо, але владно.

Вона спробувала відвести погляд, але його очі притягували, наче магніт. Він вів її плавно, майже граціозно, наче цей танець був лише їхнім.

— Ти завжди маєш все під контролем, так? — Анна спробувала вирватися з його обіймів, але він не відпустив.

— Завжди, — Алекс провів рукою по її спині, змушуючи її здригнутися.

— А якщо я не хочу, щоб ти контролював мене?

Він усміхнувся, нахиляючись ближче до її вуха.

— Тоді доведеться боротися, мала.

Анна відчула, як її серце зробило болісний удар.

Це був не просто танець.

Гра, у яку вона не хотіла грати, але вже опинилася втягнутою.

— Ти небезпечний, Алекс…

— А ти приваблюєш небезпеку, — його голос був глибоким, пронизливим.

Її серце вибухало в грудях, але вона не могла змусити себе відірватися.

Вона більше не знала, що страшніше — Алекс чи те, що вона відчувала до нього.