Читати книгу - "Врятована коханим, Маринка Черемних"

- Лано...- тихо заговорив я і вона повернула голову до мене.- Ти справжній майстер своєї справи

- Дякую, засоромив мене- вона дійсно почервоніла трішки

- Вчися приймати компліменти, їх буде багато- посміхнулася та повернулася до презентації. За 3 години ми створили ідеальну презентацію та маємо припущення, що ми дійсно отримаємо позитивну відповідь на будівництво комплексу. Я закрив ноутбук та поставив його на тумбочку біля ліжка. Повернув голову та побачив до біса наймилішу картинку за все своє життя: Міланка заснула у сидячому положенні, а її голова була на моєму плечі. Яка ж вона мила, коли спить... Її тихе сопіння на своєму плечі я готовий слухати все життя. Щоб якось трішки її покласти на подушку, мені довелося заворушитися. 

Лана розплющила очі та сонно на мене подивилася:

- Ой вибач, я ненавмисне заснула. Я піду до своєї кімнати- хотіла встати, але я не дозволив

- Куди ти тікаєш? Лягай тут, я тебе не з'їм, ти вже спиш на ходу. Давай давай- і вона мене послухалася. Лягла на подушку, повернувшись до мене обличчям. Я вимкнув лампу біля дивану та поглянув на неї:

- Іди сюди- просунув одну руку їй за спину. Лана поклала мені голову на плече, а її подих лоскотав мені чутливу точку на шиї. Я обійняв її за талію та зарився лицем у волосся. Яблуко, апельсин та ваніль...

- Ти такий турботливий...- сонно прошепотіла Лана і здається, що вже з головю поринула в сон. Я міцніше притиснув її розслаблене тіло до свого. Уві сні вона закинула ліву ногу мені на торс. Я посміхнувся. Через декілька хвилин сон почав мене долати і я тихо промовив:

- Я кохаю тебе- і заснув до самого ранку.

Друзі, привіт! 

Продовження на сторінці.

Наступна глава буде трішки від Тимура, а потім далі від Мілани)

Ох, що ці двоє будуть витворяти у відрядженні...