Читати книгу - "Брама Птолемея, Джонатан Страуд"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
96
Користуватись таким артефактом — усе одно, що відкручувати пляшку з кока-колою. Або ні… Ось вам краще порівняння — уявіть, що ви спочатку добре труснули цю пляшку. А потім повільно відкручуєте її, і… Секрет у тім, щоб відкрутити її саме настільки, щоб спершу випустити трохи газу. Тоді чарівник зможе спрямувати цю силу, куди йому треба. А якщо відкрутити пляшку поспіхом, то обіллєшся, так би мовити, з голови до ніг. Серед відомих споруд, зруйнованих унаслідок недбалого користування артефактами, Александрійська бібліотека, Фароський маяк, Вавилонські висячі сади, фортеця Великого Зімбабве й Коський підводний палац.
97
Рабам і військовополоненим видавали залізні ножі — й виганяли на велику римську арену битися з полоненими джинами. Римські вельможі просто обожнювали ці кумедні гонитви й дотепні способи вбивства.
98
З Наер’ян я вперше познайомився в Африці, під час походів Сціпіона. Її улюбленою подобою була струнка зваблива танцівниця…
99
Принаймні зі мною, бо я був надійно замкнений усередині. Можливо, Натаніелеві й дісталося кілька зайвих синців — як тоді, коли він пішов праворуч, а я збирався ліворуч, і вдарився носом об посох; чи тоді, коли він вистрелив з посоха під час особливо химерного стрибка — і нас відкинуло вбік, у колючі кущі. Чи під час тієї дрібної пригоди біля озера, яка його так розлютила (хоч ми пробули під водою лише чотири чи п’ять секунд, а жменька водоростей ще нікому не шкодила). Та в цілому нам усе-таки вдавалось уникати помилок.
100
І на додачу втратити життєво важливі органи.
101
Останню команду, до речі, я віддав на березі озера. Натаніель, на жаль, сприйняв її надто буквально, що й спричинило наше короткочасне занурення.
102
Їх було, напевно, близько сорока. Але мудрий воїн, ринучи в бій, намагається розібратись із своїми ворогами поодинці.
103
Цікаво: якби хлопчина був там сам-один — і я не підбадьорював його, чи діяв би він так само рішуче проти тіл своїх колег-міністрів? Навряд — попри їхню потворність, відвислі щелепи й вивернуті кінцівки. Адже він був людиною, а люди завжди чіпляються за зовнішність!
104
Там були всілякі автодроми, майданчики для скейтингу, каруселі на зразок «Верхи на бісі», «Таємниче шатро ворожки мадам Гурії», кімната сміху з кривими дзеркалами, «Печера чучельника Ведмедика Бампо» і, в центрі, «Всесвітня виставка» — ряди жалюгідних вітрин, де було розкладено «культурні цінності» всіх країн імперії (різноманітні гарбузи, просо й розмальовані дерев’яні ложки). Вивіски, що красувались надворі, оголошували палац «десятим чудом світу», що я — джин, який доклав рук до створення принаймні п’яти з решти дев’яти чудес, — вважаю трохи перебільшеним.
105
Подробиць я не розповідатиму. Просто дрібненьке завдання в Азії, багато століть тому.
106
Ще б пак не відчувати! Від неї в ньому ніби прокидалася людина-оркестр, яка починала сурмити в усі сурми, бряжчати в усі брязкала, ще й завзято бити в тарілки, прив'язані до колін! Аж глухнеш від такого шуму!
107
З Ехнатоном та Нефертіті, наприклад, було те саме. Щойно вони ніжно дивились одне на одного й призначали побачення біля крокодилячого ставу… аж раптом — бенц! — знищили державну релігію й перенесли єгипетську столицю на шістдесят миль у пустелю. Одне спричинило інше!
108
Фекварл не любив говорити натяками, як старий Чу, — навпаки, він пишався своєю щирістю. Ні, звичайно, вихвалятись він завжди полюбляв. Якщо вірити всім його побрехенькам, можна подумати, що саме він доклав рук до створення більшої частини світових пам’яток — і саме він був довіреним радником чи не всіх відомих чарівників. Проте ці претензії (як я колись зазначав у розмовах із Соломоном) цілком сміхотворні.
109
Дивний історичний факт: британські чарівники ніколи не цікавились магічними польотами, віддаючи перевагу (досить завбачливо, мушу сказати правду) механічним засобам повітроплавання. Проте інші культури не соромились заганяти джинів до матеріальних об’єктів: перси — до килимів, окремі відсталі європейці — до ступ із товкачами. А окремі зухвалі китайські чарівники намагались літати навіть на хмарах.
110
Це все я кажу про обличчя.
111
Сам я, до речі, перебував тоді в Непалі. Бачите, як гучно я горлав?
112
Головним чином це кажуть ті, хто сам цього не зазнав. Відразу спадають на думку всілякі політики й письменники.
113
Спробуйте, наприклад, самі собі скрутити дулю. Не дуже вражає, еге ж?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Брама Птолемея, Джонатан Страуд», після закриття браузера.
