Читати книгу - ""Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)"

-Чорна смерть. Мій батько переміг вас коли був зовсім юним, ми трохи молодші за нього. Ми всі розуміємо, що нам вас перемогти не вдасться, але ж ви можете навчити нас як не підпускати до себе супротивника, правда?

Кіт задумався - Так, Захід сонця, дійсно знайшов у мені слабке місце, він бив по ньому. Кожен має слабке місце. Лапи, морда, шия, будь-яке місце на тілі просто потрібно бути уважним, дивитися що найбільше він захищає, до чого намагається не підпускати. Якщо ви зумієте побачити слабке місце, можливо перемога за вами

- Тоді покажіть нам як бути уважними, чого нам чекати від сильного супротивника! Адже ви були в битвах більше, ніж ми! Та ми навіть з дорослими ще не билися, ми не знаємо, що це таке, навчіть нас!

-Добре, умовили -здався кіт -Але потім не скаржтеся що я вас не попереджав. Бити буду дуже сильно-трійця погодилася. Чорний кіт злегка посміхнувся - Спочатку показуватиму вам. Якщо зможу згадати всю бійку із заходом сонця, тоді покажу вам як ми билися. Але в битві головне бути розумним, хитрим, спритним. Хочете перемогти, переможете самого себе, ні в якому разі не піддавайтеся агресії, агресії ваш ворог! Горіх, ти старший із них, тож почнемо з тебе. Стань у бойову стійку, будь готовий напасти на мене - обоє кота стали в стійку

Горіх підготувався, різко зірвався, стрибнув на бродягу, але той спритно ухилився, та ще й сильно вдарив передньою лапою без кігтів по плечу. Темно-коричневого це розлютило, він кілька разів намагався вдарити кота

-От чому мене ніхто не слухає? -Похитав головою, після сильного відкидання Горіха в бік -Кому я розповідав про Злість? Горіх, ти або навчися контролювати себе, або відразу відмовся брати участь у бою

-Прошу вибачення, я сам не розумію як це сталося. Просто ви мене вдарили, а я цього не люблю

-Ніхто цього не любить! Але контролювати себе ми завжди маємо. Будь-яка необережність може занапастити. Гаразд, посидь осторонь, поспостерігай. Квітка, ти вмієш контролювати, сміливо нападай на мене, бий!

Чорна кішечка кивнула. Вона не ставала в стійку, як і її наставник, обидва вони були спокійними, але будь-якої миті могли кинутися на один одного. Чорна Смерть знав, що Квітка любить чекати, вводити супротивника в сказ від очікування, саме цим принцеса частіше користувалася в бою. Вона чекала колись на неї нападуть, а тоді вона просто захищалася і одночасно завдавала ударів. Не дочекавшись коли чорний кіт кинеться на неї, принцеса сама кинулася, намагаючись завдати коту удару, не помітила, пропустила сильний удар у морду

-Добре Квітка, ти абсолютно спокійна. Ніби тобі не звикати битися. Але все одно не треба розслаблятись. Ти пропустила удар, я твій друг і бив без пазурів, а ось ваші майбутні супротивники битиму з кігтями. Тож будьте уважними. Мені не хочеться щоб через це ви цілий місяць відлежувалися

Чорна Смерть довго говорив, показував, розповідав кошеням як правильно діяти у боях із дорослими

-Дякую Чорна Смерть, ви нам дуже допомогли! -подякувала Квітка -Шкода що ви не можете там бути, але будьте впевнені ми всіх переможемо. Я впевнена в собі та у своїх друзях, ми впораємося!

-Прекрасно. Благатиму Предків щоб захистили вас. Запам'ятайте одне, якщо ви наодинці не справляєтеся із противником, вам краще діяти спільно. Нехай ви і суперники один одному, але іноді навіть суперники на якийсь час стають союзниками. Я б радив вам одразу битися разом, це вам допоможе

Наступного дня на світанку Захід сонця оголосив початок другого випробування. Горіх, Туман, Квітка мали битися з трьома сильними котами, один із них за своє життя жодного разу не пізнав поразки. Це був сильний рудий гладкошерстий кіт середнього зросту. Не зважаючи на свій зріст, він із будь-яких битв виходив переможцем

-Наші справи погані -тихо сказав Горіх, побачивши сильного супротивника -Я чув цей кіт ніколи не програвав

-Що ж нам тепер робити? -Злякався Туман -Я не хочу цілий місяць лежати у Листя, давай краще відмовимося?

-Ти Що злякався? -Хмикнула Квітка -Тож мені принц називається. Якщо боїшся здавайся, а я не збираюсь

-Дурні ви! -Шикнув перший принц -Згадайте що вчора нам говорив наш вчитель, якщо ми не в змозі перемогти ворога по одному, то нам краще зробити це разом. Та він нас у два удари відправить у нору Листя!

-Ні, я хочу спробувати сама. Горіх, беру цього переможця на себе, я візьму цього відірваним хвостом

-А мені що доведеться боротися із цим страшним котом? -Туман поглядом вказав на сірого кота, який виглядав молодшим за своїх одноплемінників -Він мені не подобається, я не впораюся з ним. Може мені відмовитися?

-Туман! -Ще раз шикнув Горіх -Ти з якого часу боїшся!? Ти ж хочеш довести батькові та дідові свою силу?

Ці слова вплинули на кошеня. Трійця взяла собі по одному супротивнику. Горіх на прохання, або за наказом Квітки взяв собі рудого кота, Квітка взяла кота з тигровим забарвленням та з відірваним хвостом, Туману довелося взяти на себе сірого кота. Чому Туман назвав його страшним? Тому що шерсть на ньому була скуйовджена і величезний шрам на морді. Спочатку Захід хотів щоб кожна пара бійців билася по черзі, але потім оголосив що мені б'ються разом, тобто кожен б'ється з тим, кого вибрав собі в противники. Але вони всі битимуться одночасно в таборі. Адже невідомо скільки бійки може зайняти час, можливо кошенята протримаються весь день. Як тільки Король опустив піднятий хвіст, почався бій. Але ніхто одразу не почав битися. Туман дуже боявся починати бійку, але коли побачив, що на нього дивляться батько, дід, бабуся, набрався сміливості "Чого б мені цього не варто, я повинен показати свою Силу, навіть якщо постражду дуже сильно". Першими бій розпочали Квітка і тигровий кіт, на думку принцеси він виявився слабким ворогом, але це було лише на перший погляд, насправді тигровий кіт із відірваним хвостом мав свій стиль бійки. Спочатку він вводив свого ворога в обман, здавався слабким противником, але після того, як противник розслабиться, тигровий тут же починав битися по-справжньому, частіше цей метод допомагав. Звичайно Квітка як і попередні противники тигрового потрапила на цю пастку, але вона відразу зрозуміла що це все обман “Не можна розслаблятися, я здається зрозуміла його тактику, він здається слабким, а потім виграє. Точно, інакше слабака не вписали б у Кращі Воїни. Дурна і наївна Квітка, мало не програла через цей обман!”. Чорна принцеса зрозуміла, що з противником потрібно битися з розумом. Тому вдала що повірила його слабині. Насправді вона чекала на момент коли найкраще завдати удару. Тигровий кіт навіть зрадів тому, що наївна принцеса попалася на його метод, але не тут було. Обидва вони спритно ухилялися від ударів, іноді здавалося, що Квітка сама підставляється під удари, але відразу різко ухилялася. Кілька разів вона так плутала супротивника, аж поки в нього не здали нерви. Саме в цей момент Квітка вирішила нападати. Коли тигровий збирався в черговий раз завдати принцесі удару, вона спритно ухилилася, відскакуючи вбік, кішечка вдарила кота задніми лапами в морду, від чого в того пішла кров із рота. Цього кіт явно не очікував, він не розраховував, що може отримати такий удар від дитини. Сплюнувши кров на землю, кіт знову напавши на неї, цього разу Квітка примудрилася подряпати передню лапу, якою він збирався її вдарити. З рани капнуло кілька крапель крові. Навіть двоє інших, що билися, зупинилися, щоб подивитися на їхній бій. Горіх та Туман пишалися своєю подругою. "Значити не дарма ми вчора повчилися у Грозі племен" в думках сказав Горіх. Бій Квітки та тигрової закінчився тим, що принцеса його просто замучила і поранила в різні місця. Кіт не стерпів і сам здався, розуміючи, що чорну кішку перемогти навряд чи зможе. Другий бій розпочали Туман та сірий кіт. Туман кілька разів потрапляв під удари, багато хто подумав, що принц зовсім не вміє битися, але це було не так. Туман не любив битися, вважав, що бійки між одноплемінниками погане заняття. Спочатку кошеня хотіло навмисно програти, але розумів, що другий програш погано вплине на його майбутнє. Тому наважився все ж таки перемогти сірого, але було одне питання, як це зробити, якщо противник дуже спритний, не стояло на місці, а скакав по колу, вводячи Тумана в замішання. Горіх і Квітка розуміли, що їхньому другу буде складно перемогти. Раптом сірий на Тумана, тим самим чекаючи від нього втеча, але не тут то було, кошеня зважилося на один трюк, він миттю впав на спину, всіма лапами з усієї сили вдарив сірого в живіт, у результаті супротивник відлетів від кошеня. Оскаженілий кіт явно цього не очікував від кошеня. Захід сонця непомітно посміхнувся “Молодець син!”. Після цього Туман почав хитро нападати на сірого супротивника, тоді коли він не чекав удару, закінчилося, що Туман застрибнув тому на спину, тримався до тих пір, поки той не втомився стрибати по колу, намагаючись скинути принца з себе. Третій бій Горіха та рудого середнього кота. Було видно, що Горіх хвилюється. Чи зможе він як його друзі з хитрістю перемогти непереможного? "Спокійно Горіх, тобі не можна злиться, злість уб'є тебе, тримайся!" подумки наказав сам собі. Горіх розумів, що спочатку у противника потрібно знайти слабке місце, те місце, яке він найбільше захищає, але чи вийде? Старший принц вирішив завдати першого удару по передніх лапах, як радив Чорна Смерть, але на жаль кошеня не встигло завдати удару, як його відкинули убік. Темно-коричневий зрозумів надто близько підходити до нього не можна “Він ніби мої думки читає!”. Здавалося, що Горіх в замішанні, він розумів що поодинці йому буде важко перемогти, але просити допомоги у друзів не міг, гордість не дозволяла, кошеня хотів довести, що він не гірший за своїх друзів-родичів. Після Горіх намагався завдати ударів по спині, по морді, навіть намагався зачепити хвіст, але це в нього не вийшло. Рудий ніби заздалегідь знав куди битиме його юний супротивник. Туман і Квітка бачили, що Горіху дуже важко