Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Бездоганна наречена, або Страшний сон проректора, Ольга Обська 📚 - Українською

Читати книгу - "Бездоганна наречена, або Страшний сон проректора, Ольга Обська"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Бездоганна наречена, або Страшний сон проректора" автора Ольга Обська. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 120 121 122 ... 140
Перейти на сторінку:
Розділ 66. Я закоханий

 

Після занять Валерія розвела бурхливу діяльність з організації для Тереси групи підтримки, до якої, крім самої Лери, ще були включені Злата і Моніка. Подруги зібралися у спільній кімнаті та обговорювали план дій.

До цього часу Тереса вже отримала три голосові повідомлення від Гоцького, в яких він просив не забути про зустріч. Йшлося про третю годину дня. Вирішили, що подруги підуть у кафе трохи заздалегідь, щоб оцінити обстановку.

— Дівчата, заздалегідь я не зможу, — сказала Моніка. — Я домовилася про зустріч з одним поважним дьєром. Перенести не можна — він із тих, хто цінує кожну хвилину.

— Нічого, йди, коли треба, — з легкістю відпустила подругу Злата. — Я тоді Вілзорта зараз покличу, щоб підсилити нашу групу підтримки.

Вона зіскочила зі стільця і ​​випурхнула з кімнати. Вілзорт для підсилення групи підтримки підходив чудово. Якщо раптом знадобиться нейтралізувати Чорнобурого, ніхто не зробить цього краще за Вілзорта. Хоча Тереса сподівалася, що до цього не дійде.

— А що це за поважний дьєр? — поцікавилася Лера у Моніки.

— Дьєр Команський. Чули?

Тереса чула, звичайно, а ось Лера ні, тож запитала:

— А чим він знаменитий?

— Знаменитий тим, що непристойно багатий, — пояснила Моніка.

— А навіщо він тобі потрібен?

— А через те і потрібен, що непристойно багатий.

Тереса зловила на собі погляд Лери. Їм, мабуть, однакові думки в голову прийшли. Здавалося, що з недавнього часу Моніка залишила ідею причарувати якогось товстосума. Невже взялася за старе? Однак наступні її слова розвіяли сумніви і здивували.

— Дівчата, я хочу допомогти Філіпу та Марчелу. Їм потрібен інвестор. Хтось, хто вкладе в їхній проект гроші.

— У сублімацію чаїв? — усміхнулася Лера.

— Дівчата, я серйозно. У них справді виходить, — палко почала заступатися за хлопців Моніка. — Філіп дуже талановитий. Так, зараз всі лише посміюються. Фітодар ніхто всерйоз не сприймає. Якісь там чайки. Але Марчел у Філіпа повірив. І я вірю. Їм необхідний невеликий стартовий капітал, і в них усе вийде.

Тереса і Лера знову перезирнулися. Моніку було не впізнати. Комерційної жилки раніше в ній не спостерігалося, якщо не розглядати як бізнес-проект її ідею вкласти свою красу в шлюб з яким-небудь товстосумом.

— Ти думаєш, що зможеш переконати розщедритися цього дьєра… як його? Команського? — запитала Лера з легким скепсисом.

— Думаю, зможу, — Моніка посміхнулася спокусливо, ніби вже тренується розводити товстосума на гроші. — Я вмію переконувати чоловіків. Вони в моїй присутності втрачають голову, — вона глянула на своє провокативне декольте.

Тересі згадався недавній епізод, коли Моніка майстерно довела коменданта гуртожитку до стану повної розгубленості. Може, і з товстосумом вийде. Але, незважаючи на віру в її визначні таланти, у Тереси залишалися деякі сумніви щодо майбутнього дійства.

— Слухай, Моніко, може, для тебе також групу підтримки організувати? — Запропонувала Тереса.

— Групу підтримки? — Моніка іронічно похитала головою. — У таких справах зайві спостерігачі лише шкодять.

 

 

Тереса вирушила до кафе за чверть третя. Вона не хотіла запізнюватися, але й з'явитися раніше теж не збиралася. Зайшла в обідню залу хвилина в хвилину і одразу ж оцінила обстановку. Гоцький сидів за столиком біля вікна. В руках величезний букет квітів. Вочевидь, для Тереси. А він добре підготувався. Бузкові левкої — її улюблені квіти. Це він ментально прочитав під час минулої зустрічі чи збирав інформацію у її знайомих?

За сусіднім столиком праворуч сиділа Валерія, попиваючи сік. А столик зліва був зайнятий Вілзортом та Златою, перед якими стояли великі ароматні порції грибного рагу. Конспірація на висоті. Друзям Тереси можна сміливо йти у розвідку працювати.

Вона ще не встигла наблизитися до столика, за яким сидів Чорнобурий, а він уже зіскочив з місця і пішов назустріч.

— Мила Тересо, — усміхнувся фірмовою лисячою усмішкою, — який я радий вас бачити.

Він простягнув їй букет. Так можна і левкої розлюбити. От куди їй із цим гербарієм подітися?

— Дякую, дьєре Джозефе, — вона поклала квіти на один із порожніх стільців.

— Ну що ви, люба Тересо, нема за що. У мене є для вас значно корисніший подарунок, — Лис оббіг її, щоб відсунути для неї стілець.

Корисний подарунок, хоч би яким він виявився, Тереса приймати не буде. Квіти — це максимум, який вона може дозволити з огляду на те, що зібралася сьогодні дати Гоцькому чітку відмову.

— Я замовив нам грибне рагу, — усміхнувся він. — Хотів щось вишуканіше, але студентське кафе не може похвалитися різноманітністю страв.

Звичайно. Куди йому до асорті ростбіфів у кунжутно-кукурудзяних хрустких конвертиках з брусничним мусом. Страва, приготована ​​Тоцьким, враз постала у Тереси перед очима і посилила бажання якнайшвидше дати Чорнобурому відкоша.

— Дьєре Джозефе, добре, що ми зустрілися. Повинна сказати вам щось важливе.

— З радістю вас вислухаю, люба Тересо, але дозвольте спершу розповісти, чому я просив вас про зустріч.

Гаразд, нехай розповідає. Здається, навіть смертникам дають останнє слово, перш ніж виконати вирок.

Офіціант, роль якого виконував черговий студент, приніс напої. Чорнобурий наповнив склянки соком і почав.

— Мила Тересо, я здогадуюсь, що ви про мене не найпозитивнішої думки через те, що я дуже винен перед вами. Жоден чоловік, який посмів відмовити такій дивовижній дівчині, як ви, не заслуговує на прощення. Але все ж таки смію сподіватися, що ви винесете позитивний вердикт, коли дізнаєтеся мотиви мого вчинку.

Взагалі-то, Тересі справді хотілося б дізнатися, чому Гоцький погодився-відмовився-погодився і все це навіть не глянувши на наречену.

— Я цілком можу зрозуміти вашу відмову, враховуючи, що ми з вами навіть не були знайомі, — вона зробила ковток соку, — але ось чого я не можу зрозуміти, так це навіщо ж ви погодилися на шлюб з незнайомою дівчиною?

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 120 121 122 ... 140
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Бездоганна наречена, або Страшний сон проректора, Ольга Обська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Бездоганна наречена, або Страшний сон проректора, Ольга Обська"