Читати книгу - "Адлер. Кохати, щоб вижити, Катерина Мединська "

–  Мало того, що ти зіпсував мені апетит, так ще й дошкуляєш дурними питаннями, –  розсердилася Тіна.

Багатозначний погляд Еріка нагадав їй, що не варто навіть намагатися його обдурити. Але ж не могла вона зізнатися, що вагітна. До того ж, мабуть, батько дитини Маркус, а не Ерік.

Щоб приховати паніку, Тіна взяла склянку води і зробила маленький ковток.

– Може, це через вагітність? – Спокійним тоном припустив Адлер, уважно вивчаючи її першу реакцію.

На її прекрасному обличчі в секунду відобразилися страх, жах, сум'яття. Але вона не відповіла на його запитання, а через силу зробивши великий ковток і різко пересмикнувшись, поставила порожню склянку на стіл.

– Ти ж збиралася сказати мені про це, чи не так? – уїдливо спитав він.

За інших обставин Тіна кинулася б сперечатися і з'ясовувати стосунки. Але тепер цілком ясно усвідомлювала, що його репліка служила колючим натяком на те, що Адлер уже розгнівався і приготував для неї вишукані муки.

–  Я ненавиджу тебе! –  Розлючено прошипіла Тіна. –  Готова тікати від тебе далі, ніж бачу.

–  Значить, не збиралася нічого говорити, –  крадькома закінчив він. –  Це так на тебе схоже –  брехати, замовчувати, недомовляти, викручуватися, замість того, щоб поговорити зі мною.

Він витримав невелику паузу, не зводячи з неї погляду. Вона вперлася.

–  Тоді ти просто зобов'язана гідно оцінити мою рішучу реакцію на твій обурливий вчинок.

Тіна схопилася як ошпарена. Упершись руками в стіл, вона глянула на Адлера.

–  Ти самовдоволений, безсердечний егоїст, одержимий жагою помсти.

У його темних очах промайнула поблажливість, мабуть, Адлера анітрохи не зачепили її слова.

– Вітаю, схоже, тобі неймовірно пощастило з чоловіком, – холодно посміхнувся він.

–  Що ти сказав? – глухо прошепотіла Тіна. – Чоловік? Ти мариш!

– Сьогодні ти підписала шлюбний контракт та свідоцтво про реєстрацію шлюбу, – спокійно пояснив Ерік.

Тіна провела рукою по лобі, намагаючись зупинити наростаючу паніку і вгамувати тремтіння в руках. Вона глибоко каялася, запізно усвідомивши, що зовсім не цікавилася тим, що саме підписувала. Вважаючи, що для Адлера найважливіше позбавити її роботи, Тіна була занадто засмучена і зовсім не замислювалася про ймовірність якогось прихованого підступу.

Насамперед вона переживала лише за себе та свою безпеку, відтепер несла відповідальність не лише за себе. Вона злякалася, що Адлер змусить її позбутися дитини.

–  Ти обдурив мене. Я б нізащо не погодилася. Я не згодна! Цей шлюб – фікція!

–  Тим не менше, поки я цього хочу, ти будеш моєю дружиною.

Тіна застигла. Яке неймовірне нахабство! Вона була вражена його категоричністю.

–  Невже тобі байдуже, що я зневажаю тебе? – у розпачі запитала Тіна.

–  Ти носиш мою дитину, тому я одружився з тобою, –  стримано пояснив Ерік.

–  Ти в цьому впевнений? – пирхнула Тіна. –  Впевнений, що твоя дитина? –  Спробувала звернутися до його розсудливості Тіна.

Адлер повільно підвівся з місця і неквапливо підійшов до Тіни.

– Так! –  Видихнув Ерік. – Обіцяю бути добрим батьком та вірним чоловіком.

Тіна скривилася, не в змозі впоратися зі своїми почуттями.

– А я обіцяю перетворити твоє життя на пекло!

Ерік подивився в очі Тіні важким задумливим поглядом і викарбував:

– На тому й зійдемося!