Читати книгу - "Стійкий принц. Дама-примара"

Дон Мануель, Косме.

Дон Мануель

Бачиш, як мене трактують Через тебе? Всі вважають Божевіллям, що терплю я Витівки твої! Ти завжди Вплутуєш мене в халепу.

Косме

Ми самі тепер, і з паном Жартувати я не стану, Бо навіщо прикидатись, Як немає тут нікого? Хай, якщо скажу неправду, Провалюсь на цьому місці: Поки вийшов я з кімнати, Хтось вчинив таке безладдя.

Дон Мануель

Виправдати дурість власну Хочеш вигадкою, Косме. Речі всі збери негайно І лягай скоріше спати.

Косме

Хай, сеньйоре, у кайдани Закують мене…

Дон Мануель

Замовкни! Бо за все тобі віддячу!

(Йде до алькова.)

Косме

Ну, навіщо так суворо! Це було б уже занадто. Доведеться у баулах Лад навести. Все прибрати Мушу я тепер. О небо! Чом же я сурми не маю, Щоб