Читати книгу - "Ліїн із роду со-Ялата, Тетяна Гуркало"

Льонок стала ще задумливішою.

— Ліїн, йдемо, пошукаємо історії про адміралів, — запропонувала Мелана.

Ліїн здивовано подивилася на неї. Мелана у відповідь якось дивно посміхнулася і додала:

— Тобі сподобається.

А до столу якраз попрямувала трійця розряджених у пух і порох молодих чоловіків, красенів з тих, які Ліїн ніколи не подобалися. Тож довелося йти, хоча вона й дуже сумнівалася, що вибиратиме собі книгу.

А Льонок залишилася і дивилася на Качечку з великим невдоволенням. Від красенів, які ледь не хором запропонували такій гарненькій дівчині втекти з цієї обителі пилу і податися подихати свіжим повітрям у сад, вона просто відмахнулася, навіть не глянувши на них. Її цікавив лише придворний маг. Тому що про геніїв вона знала багато. І те, що вони неуважні, і те, що по півроку можуть пропадати у своїй лабораторії, і те, що потребують розумної дружини. А тут мало того, що геній, та ще й придворний маг. Отже, нікуди з палацу не дінеться. Дуже підходяща пара для тієї, що теж не збирається кудись їхати після заміжжя.

Жаль, що він першою помітив цю слабеньку і не здатну про себе подбати Качечку.

Втім, можливо, йому саме такі дівчата подобаються. А це знання вже зброя.

Льонок посміхнулася своїм думкам і рішуче пішла шукати відповідну книгу. Тому що пристойні дівчата просто так не підходять до незнайомців. Проте запитати щось у мага ніхто цим дівчатам не забороняє. Головне, придумати відповідне питання.