Читати книгу - "Бездоганна наречена, або Страшний сон проректора, Ольга Обська"

Тереса слухала Леру та аналізувала свої відчуття, які мала, коли розмовляла з Гоцьким. Подруга має рацію — справа в квітах. Можливо, у Чорнобурого є здібності до арома-ментальної магії. Очі Тереси були захищені окулярами, тому через них Гоцький впливати не міг. Він пішов іншим шляхом — вплинув через ніс, через нюхові рецептори. Рідкісний дар. Арома-менталістів у всьому князівстві на пальцях перелічити можна. Але ламаного шеляга не вартий той маг, який використовує дар для таких віроломних цілей.

Одне незрозуміло — навіщо стільки зусиль, стільки хитрощів? Для чого Гоцькому Тереса? Чому з незрозумілою маніакальною наполегливістю він хоче затягнути її під вінець? Тереса мала передчуття, що відповіді на свої запитання вона отримає з розмови з тією жінкою, яка дала Гоцькому ляпас. Було, мабуть, за що. Пані, до речі, теж поки що не пішла з кафе. Сиділа за сусіднім столиком. Гоцький зміг на якийсь час нейтралізувати її квіткою, але рослини вже не було в її руках, отже, вона в повному порядку.

Іноді жінка поглядала на Тересу. Здавалося, чекає слушного моменту, щоб поговорити.

І точно. Вона допила чай, відставила чашку. Піднялася і підійшла до Тереси.

— Хочу дещо вам розповісти.