Читати книгу - "Книга перша. У пошуках Дивли, LesykLab"

– А цей? - Єва махнула рукою у бік Хейлі.

– Батько Прайд після консультації з першим радником погодився на проведення таких самих експериментів над цим дефектним екземпляром – у своїй особистій медлабораторії сьогодні ввечері, у погоджений час. Будь ласка, передайте батькові Прайду, що ми готуємо піддослідного, - сказав робомедик, потім зняв з Хейлі шапочку і взяв лазерний триммер.

«Контроль свідомості? У інопланетян та людей?» Холодок пробіг хребтом Єви. Хейлі заслужив, щоб у його мозок понавтикали проводів, – не було чого залишати тут Єву, не розповівши всієї правди. «І все ж таки ніхто не повинен страждати від жорстоких експериментів Кадма. Ах, якби тільки тут був Рові, він допоміг би вигадати план дій!»

- Тобто зараз ви готуєте цього піддослідного до операції? - Запитала вона вголос.

– Так. Усі дефектні екземпляри з ізолятора повинні бути вивчені та проаналізовані на предмет можливої ​​корекції. Проте батько Прайд наполегливо просив якнайшвидше зайнятися саме цим, – відповів робомедик, збриваючи каштаново-сині пасма.

– І він дефектний екземпляр?

– Так. Адже вам відомо, що всі пошкоджені особини Homo sapiens neo – це індивіди, схильні до вільного мислення через виникнення некерованих нейрохімічних реакцій у мозку. Вони схильні до розбіжностей та ворожих дій щодо влади, тому, перш ніж вводити їх до соціуму, необхідно провести корекцію.

– А що щодо цього? Є інші екземпляри? - Єва жестом вказала на сируліанця.

– Ще один. Його вчора доставив саме цей не-городянин.

«Рові!»

Робомедик викликав голограму мозку Хейлі і розташував її прямо над голеною головою, а потім зробив крихітні позначки по всьому черепу юнака.

Єва набула байдужого вигляду:

– Ще якісь люди?

Робомедик рясно обмазував голову Хейлі йодом.

– Так. Двох доставив нічний патруль. Також генетично пошкоджені, як і цей. На щастя, їх удалося вчасно ізолювати. Будь ласка, запевніть отця Прайда, що чистота породи городян залишиться недоторканною.

Єва оніміла навіть кінчики пальців. "Вісім права!" Вона насилу проковтнула ком у горлі і спробувала вгамувати тремтіння, що швидко охоплює все тіло: дівчинка ніби знову опинилася в лабораторії таксидерміста. Вона заплющила очі і зосередилася. «Рові в ізоляторі. Туди мені треба».

— Що ж, я також мушу повідомити вас, — сказала вона твердо, — що Кадм побажав замінити двох інопланетних піддослідних на… ем… двох дівчат.

Робомедик припинив свої підготовчі маніпуляції.

- На тих пошкоджених особин жіночої статі?

- Так, - відповіла Єва. - Тих, що в ізоляторі.

"Спокійно".

У кабінеті пролунав попереджувальний звуковий сигнал. На стіну спроектувалися голограми Єви та її сестри. Єва щосили намагалася не дивитися туди.

«Спокійно. Спокійно».

Робомедик побачив голограми і опустив тампон, змочений у йоді.

– Ми не згадували, що двоє інших піддослідних – жіночої статі. Хто ви така, повторіть?

І робот почав підповзати до Єви.

- В-ван Тернер, - вимовила Єва, задкуючи. - Новий помічник Кадма.

Вона відступала дедалі ближче до дверей.

Сируліанець у кріслі закрутився.

– За нашими даними, у списках немає жодного нового помічника. – (Тонкий червоний промінь вирвався з голови робота і просканував Єву.) – І у вас не виявлено жодного пристрою розпізнавання, що функціонує чи не функціонує. Будь ласка, негайно надайте відповідний ідентифікатор.

Єва побачила, як корпусом робота забігали вогники. Він зв'язувався із іншими.

- Я вже назвалася, - сказала Єва від самих дверей, намацуючи за спиною контрольну панель. – Я Ван Тернер. І код повідомила.

– Ви повідомили нам базовий код авторизації, який мають небагато. Однак ваша поведінка нетипова для медичного помічника. – Робомедик уже майже нависав над нею. – Ви одна із затриманих. Ви Єва Дев'ять.

Робомедик рушив уперед, щоб схопити її, і йому це вдалося б, якби не сируліанець, хоч і прив'язаний до крісла, але все-таки примудрився схопити робота за одну з багатьох ніг. Це дало Єви кілька безцінних секунд, і дівчинка вислизнула з кабінету. Вона прожогом кинулася через атріум, влетіла в приміщення з розібраною звуковою рушницею і зачинила двері.

«Так, гаразд. Як це працює? Тремтячими руками Єва згрібла якісь деталі і почала приставляти одну до іншої. Зовні чулося цокання металевих ніг робомедика, що відкривав кабінет за кабінетом у пошуках втікачі.

– Будь ласка, зароби. Будь ласка, – пошепки промовила Єва, вставляючи зарядний провід у приклад рушниці. – Як його увімкнути?

Вона подивилася на зарядний пристрій: важелі, ручки та кнопки були підписані мовою прибульців.

Почувся приглушений голос складського приміщення, яке вітало робомедика. Значить, робот у двох кабінетах від неї.

– Давай же! Давай!

Думки носилися як божевільні. «Як це робив Бестіїл?» Вона натиснула на важіль у середині стовбура, і зброя задзижчала.