Читати книгу - "Новий світ. Провидиця. Книга 2, Вікторія Хорошилова"

— На моєму занятті поговоримо.

А до початку слідчої справи, хлопці намагалися випросити в мене переписати домашку. Згадала свій похід до фахівця і його слова, через що я не могла відновитися довго.

— Самим в облом було робити? Або дівок, кхм, окучувати було приємніше, ніж домашку робити?

— Що ти така зла, — буркнув Рорк, — тебе ж теж окучували.

У нього полетіла моя сумка з підручниками. Хлопець зловив, але картинно стогнав, що я його вбила.

— Слабо в вас кинули і не в голову, — посміявся викладач. — Через що розбірки?

— Хтось ледарював, а в мене намагаються списати.

— Ну не списати, а перевірити. У тебе стопудово правильно, вся рідня слідчі.

— Я в них не питала.

— Все одно, ти примудряєшся правильно відповісти завжди!

— Ось зараз і перевіримо вас, — магістр посміхнувся посмішкою хижака, що загнав жертву. — Рінвер може поки що відпочивати. А то бачив я, що хтось був схожий на привида більшу частину тижня, а хтось був надто веселим.

Хлопці на відповідях здебільшого бліднули. Бо викладач розгорнув голограму з трупом і просив інколи показувати, що вони мають на увазі і якісно аргументувати.

— Хм, Рінвер, я очам своїм не вірю, ви вже не реагуєте на труп.

— Магістр Аята, на тому тижні водила нас у морг з метою провчити першокурсників, які уявили себе геніальними цілителями. І у нас дві години була екскурсія з трупами різного ступеня розкладеності. І піти було не можна, непритомніти теж було не можна. Інакше відразу відрахують, насправді не відрахують, як виявилося, а призначать у морзі відпрацювання. Це ще гірше, ніж відрахування. Більша половина курсу бекала в кульочок. А потім ми дружно згадували заклинання повітряного фільтра. І ось те, що ви показуєте, наймиліше в тому, що ми тоді бачили. Там були і потопельники, зокрема кого втопили з каменем на ногах. І тих, кого відкопали. Мені далі перераховувати? Інакше вже хлопчики будуть бекати в кульочок. Тому що часом, там від тіл мало що залишалося, а потрібно було ідентифікувати стать, і від чого помер.

— Заінтригували, — сказав магістр Ронт. — Потрібно вам таку ж екскурсію влаштувати.

— Ні! — простонали хлопці з курсу, до того ж так дружно.

— Так, Рінвер, твоя черга відповідати, — почала розповідати про те, як убили людину на голограмі, — Добре, а тепер розкажи трохи детальніше, як сталося вбивство, — я напружилася, очі блиснули блакитним, — Так, я хочу, щоб ти вчилася не лише за доказами, а й спокійно дивитись, що сталося.

— Вона так може?! — почула за спиною когось із хлопців.

— Ти їм не говорила? — уточнив магістр, похитала головою — Може, а ще може показати проекцію того, що бачить у минулому.

— Ти тільки минуле бачиш?

— Ні.

— Так не відволікайте її. Покажи, як сталося вбивство!

Закрила на мить очі, а потім відкрила і розгорнула карту того, що сталося. Зробила об'ємним зображення і показала, як сталося вбивство. Магістр насупився і швидко перегорнув папери.

— Записати це зможеш, — я на нього дуже виразно подивилася — зрозумів що можеш. Запиши, будь ласка. У справі немає того, що ти показала. За паперами вбивця був один.

— Фактично вбила його одна людина, ось цим артефакторним клинком — він випив магію і життєву силу, — я напружилася. — Але, — завмерла дивлячись на картинку і те, що зрозуміла завдяки дару.

— Але вбивцею керували, — сказав за мене викладач, — як маріонеткою. Той, хто стояв за ним, і він же темний маг, найманець.

— Так, я вже його бачила. Він значиться як мертвий. Треба магістра Лішкорта запитати, куди він його подів минулого разу. Щось надто живучий.

А ще згадала, як мене в дитинстві точно так само хотіли вбити, і був цей самий чоловік. Тоді він був моїм шкільним куратором. Живучий гад виявився. Почула, як магістр покашляв поруч зі мною.

— Ти занадто в себе занурилася. Знаєш його?

— Колись бачила, він мене теж убити хотів. Живучий, паразит.

Далі на уроці розбирали вже іншу справу. Мене мало запитували. І тільки наприкінці уроку, як фінальна крапка я показувала, як сталося вбивство. Мене це, м'яко кажучи, напружувало, було неприємно. А магістр, вочевидь від декого вказівки з цього приводу отримав і ганяв мене. Змушував звикнути дивитися, як стався злочин і ми вже всією групою аналізували.