Читати книгу - "Імператор, Кирило Легович"

Частина дев’ята  

Розділ шістдесят п’ятий 

Стійте міцно! Ви все, що в нас є. Ви все, що захищає нашу державу. 

VI Президент України Володимир Зеленський до ЗСУ  

Марія сиділа на білому дивані в коридорі Генерального штабу  з гранітовими  стінами . Повз неї проходили десятки стурбованих військових, чия стриманість на обличчях не показувала справжніх переживання. Імператриця схилила голову й очима вивчала гранітний  сірий кахель. Вона намагалася стримувати свій страх й не показувати тривожність перед військовими, але їй це давалося важко. На очах почала розмиватися туш, а плечі помітно трястися.  

Коридором у темно-синьому костюмі з палицею в руках крокував Ґранд. Його включили до Генштабу, але як штатного помічника. Він саме побачив Марію, що в розпачі схиленою сиділа на дивані: 

-План був хорошим. Я б навіть сказав дуже, - почав Ґрант повільніше підходячи до Імператриці. – Пані контрадмірал зробила все, аби зупинити ворога. Нехай душа її буде в блаженстві. 

-Що буде далі? - тихим голосом промовила Марія. 

-Головне зараз не впадати в паніку. Ми нанесли 45% втрат першому «рою». Це результат вагомий. Однак ми втратили 53% від лишень однієї групи. По системі знаходиться купа таких, тому те в нас є всі шанси зупинити їх біля Марсу. 

-Але як? 

-Якби ви змогли мене провести в сам Генштаб, я б це показав. При будь-якому шансі вірогідність перемоги «Ордену» мізерна.  

-Тоді йдемо за мною! 

Марія швидко зіскочила з дивану й попрямувала в сторону кабінету Генштабу. Вони підійнялися білими сходами до кругоподібного коридору, який слугував балконом, як і інші поверхи, де по центру всієї будівлі з підлоги й до самого куполу відкривався простір.   не збавляючи темпу вони увійшли до кабінету, де саме зараз робили плани з зупинки «Ордену»: 

-Пане Маріє, ми вирішили, що краще посилати по дві групи на затримку, а потім зупинити їх, і… 

-Ваша думка слушна, пане Хімкін, - перебив адмірала Ґранд, - але я можу запропонувати дещо інший варіант. 

-Пані Маріє, хто це? 

-Це генерал Ллойд Волкер з розвідки. Він запропонував мені один план, і я хочу, аби він нам його показав.  

-У вас вельме знайомий голос, який я колись чув…, - з підозрою пролунало з вус Ван Дзі. 

-Дайте вгадаю, з колишнім Прем’єром Ґрандом? О так, маю таку схожість, колеги називали мене «тіньовим міністром». Та зараз, краще відкинемо балачки й повернемося до діла, бо час спливає, - Ґранд підійшов до столу, увімкнув проєкцію карти Галактичного Союзу й почав розмову далі. – Якщо поглянути на карту, то зараз Земля розташована далеко від Плутону, звідки йде «Орден». Останні мають ціль якнайскоріше захопити нас. Однак на їхньому шляху є Марс. Не захопити його позначатиме повну поразку. А ось спочатку проголосити новою державою другу за важливістю планету в Системі – це вже величезна перемога. На Землі стоїть так званий «ЩИТ», тому їхніми силами буде важко захопити наприклад, той же Хюман. Пропозиція пана адмірала вірна, але краще не кидати у вогонь наші сили, а краще сповільнити рух, хоч і ненадовго, але сповільнити. Зараз залишки групи А повинні з’єднатися ще з одними  і чекати їх точно на кордоні Другого й Третього секторів. 

Він добився свого. Вся увага була на ньому. Від розуміння, що всі у кімнаті слухають його, Ґрант з більшим ентузіазмом продовжив виклад свого задуму: 

    -За 12 годин війська «Ордену» наблизяться до обласних ліній, а далі наші війська почнуть повільний відступ з постійною вогневою підтримкою до того місця поки до Марсу не залишиться 3 години. Тоді вони швидко відступають на займані позиції, роблять «півмісяць» і  за 30 хвилин до Марсу починають стискатися в кільце й бити в прямісінький центр «Ордену». У випадку ж, якщо вони захочуть прорватися на планету, то  там їх чекатимуть загони з протиповітряної оборони та небесна авіація. Вони не зможуть поповнювати запаси, у той час як ми постійно підганятимемо нові й нові. Цей план розрахований на перемогу. 

Увесь той час, коли говорив Ґрант його слова втілювалися на проєкції. «Міллі» показувала успішність цієї операції до 80%.  

-Навіть штучний інтелект вважає ймовірність такого плану дієвою, - зауважив Ґранд. 

-Я вражений тим, що ви придумали, пане Ллойде. Однак не слід забувати, що ворог може схитрити й піти таки на Землю. Треба забезпечити мобільні групи по всьому периметру Другого сектора. – зазначив Головнокомандувач. 

-Пані Верховний Головнокомандувач, ви даєте згоду? 

Марія поглянула на проєкцію, де знищувалися кораблі «Ордену». Потім у її згадався момент влучання лазерної торпеди в головний човен. За мить її погляд побачив очі військових в яких горіла інтрига. 

-Цим гадам я не дозволю знищити Союз. Жодної гуманності! Вони показали, що розуміють не словом, а силою. Як Верховний головнокомандувач я наказую взяти за основу генеральної битви план генерала Волкера. Нехай у Марса з’являться кільця з обломків «Ордену». Сама планета віщувала нам битву. Й нехай покровитель її подарує нам успішний бій та беззаперечну перемогу! – завершила у збудженому стані свої слова Марія, почувши після них великий сплеск радості, оплесків та  патріотизму.