Читати книгу - "Втрачений символ"

Ленґдон витріщався на екран, не вірячи своїм очам. «Невже я й справді це бачу?» Масонські ритуали посвяти століттями залишалися під покровом таїни. Нечисленні розповіді, що пробивалися назовні, йшли від тих масонів, які з різних причин опинилися за межами братства. Звісно, професорові доводилося читати ці розповіді, але читати — то одне, а бачити на власні очі — зовсім інше.

Особливо, якщо відеоряд відредагувати і подати саме таким чином. Ленґдон вже здогадався, що це відео — не що інше, як упереджений пропагандистський ролик, з якого вилучено всі шляхетні аспекти обряду ініціації, навмисне зроблено наголос на моментах найбільш бентежних та суперечливих. Ленґдон збагнув, що коли це відео оприлюднити, то воно неодмінно стане Інтернет-сенсацією буквально за один день. Творці й прихильники теорії масонської змови накинуться на це відео як гієни. Масонські організації, а особливо — Пітер Соломон — втраплять у вогненний вихор звинувачень та цькування, і їм доведеться відчайдушно оборонятися, щоб звести до мінімуму заподіяну шкоду... навіть попри те, що насправді цей ритуал був безневинним та суто символічним.

До того ж відео містило зловісне біблійне посилання на принесення людини в жертву... «Авраам скорився Всевишньому, запропонувавши йому власного сина». Ленґдон подумав про Пітера, і йому захотілося, щоб гелікоптер летів якомога швидше.

Відеоряд на екрані змінився.

Та сама зала. Тільки іншої ночі. Тепер це був ритуал посвячення в масони другого ступеня. Цього разу, більш енергійний та емоційний. За обрядом спостерігає вже більша група масонів. Пітер Соломон сидить у кріслі магістра. Ініціат стає навколішки перед олтарем... дає обітницю «завжди берегти таємниці франкмасонів»... погоджується на покарання: його «грудну клітку розірвуть, а пульсуюче серце кинуть на землю, як подачку ненажерливим звірам»...

Відеоряд знову змінився — і в Ленґдона пришвидшено забилося серце. Ще одна ніч. Ще більша юрма. На підлозі — схожа на домовину креслярська дошка.

Третій ступінь.

То був ритуал смерті — найжорсткіший серед усіх ступенів. То був момент, коли ініціата змушували «постати лицем до лиця із загрозою власному існуванню». Фактично, саме цей жорстокий допит дав початок виразу «піддати когось допиту третього ступеня». І хоча Ленґдон і був теоретично знайомий з цією процедурою, він аж ніяк не був готовий побачити її на власні очі.

То було вбивство.

Різкими хаотичними сценами це відео демонструвало жорстоке вбивство очима самої жертви. Там були симульовані удари по голові, включно з ударами, завданими масонським кам’яним молотком. А тим часом настоятель скорботно розповідав про «вдовиченка» — Хірама Абіфа — головного архітектора Соломонового храму, котрий визнав за краще померти, аніж видати таємну мудрість, яку знав.

Звісно, напад був удаваним, але від споглядання цього сюжету на екрані кров холола в жилах. Після того як ініціатові було завданого останнього, смертельного удару, його — «мертвішого за мертвих» — поклали в символічну труну, очі замкнули, а руки схрестили на грудях, як справжньому покійнику. Брати масони підвелися і скорботно обійшли померлого під звуки похоронного маршу, виконуваного на органі.

Моторошна сцена.

А далі — ще гірше.

Коли всі масони зібралися довкола свого убитого брата, прихована камера чітко показала їхні обличчя. І Ленґдон зрозумів, що Пітер Соломон був не єдиним відомим чоловіком у цій залі. Один з присутніх, що дивився на ініціата в труні, мало не щодня з’являвся на екранах телевізорів.

То був відомий американський сенатор.

«О Господи...»

Сцена знову змінилася. Тепер — надворі... Ніч... відеозображення знову стрибає... чоловік іде вулицею, а перед камерою розвіваються його біляві пасма. Ось він завертає за ріг... камера опускається і показує щось у чоловіка в руці... то доларова купюра; великим планом — велика печатка Сполучених Штатів... всевидяче око, незавершена піраміда... і раптом об’єктив від купюри переміщається на схожий силует вдалині... то масивна пірамідальна споруда зі спадистими боками та зрізаним верхом.

Храмовий дім.

Ленґдон відчув, як із глибини душі піднімається холодний страх.

А відео крутилося далі — ось чоловік поспішає до будівлі, йде вгору багатоярусними сходами до велетенських бронзових дверей, розташованих поміж двома сімнадцятитонними сфінксами-охоронцями.

Неофіт входить до піраміди, де здійснюється ініціація.

Темрява.

Вдалині потужно заревів орган... і з’явилося нове зображення.

Храмова зала.

Ленґдон затамував подих.

Порожнеча на екрані сяяла електричними вогнями. А олтар з чорного мармуру, розташований під вікном-стелею, виблискував у місячному сяйві. Довкола олтаря на шкіряних кріслах ручної роботи з горіхового дерева поважно сиділи члени ради з масонів тридцять третього ступеня, які зібралися, щоб бути свідками. Камера повільно і з навмисною ретельністю пройшлася по їхніх обличчях.

Ленґдон закляк, із жахом прилипнувши до екрана.

Хоча він і не здогадувався, що мало відбутися, але побачене цілком вписувалося в загальну канву. Зрозуміло, серед найвідоміших і найуславленіших масонів найбільш потужного і впливового міста у світі цілком логічно перебувало чимало відомих та впливових постатей. Тому серед тих, хто зібрався довкола олтаря — у довгих шовкових рукавичках, масонських фартухах та з блискучими перснями, було декілька наймогутніших людей країни.

Двоє суддів верховного суду...

Міністр оборони...

Голова палати представників...

На екрані з’являлися відомі діячі, і Ленґдонові стало зле від побаченого.

Троє відомих сенаторів...

Міністр внутрішньої безпеки...

І...

Директор ЦРУ...

Ленґдону захотілося відвести погляд, але він не зміг. Сцена не лише заворожувала та притягувала — вона лякала. І йому враз стала зрозумілою тривога і збентеженість Сато.

Потім ця картина перетворилася на одне-єдине шокуюче зображення.

То був людський череп, наповнений темно-червоною рідиною. Цю мертву голову, славнозвісну caput mortuum, подав ініціативі своїми витонченими руками сам Пітер Соломон, і його золотий масонський перстень зблиснув у мерехтінні свічок. Червона рідина виявилася вином... однак вона таки блищала, наче кров. Візуальний ефект виявився моторошний.

«П’яте випивання», — здогадався Ленґдон, бо колись сам читав розповідь про цей священний обряд в «Листах про масонську інституцію», написаних президентом США Джоном Квінсі Адамсом. Але бачити на власні очі, як це відбувається... як за цим спокійно спостерігають найвпливовіші люди Америки... Більш захопливого видовища Ленґдонові не доводилося бачити.

Ініціат узяв череп у руки... і його обличчя віддзеркалилося на гладенькій поверхні вина. «Нехай вино, що я вип’ю, стане мені смертельною отрутою, — заявив він, — якщо я коли-небудь навмисне чи ненавмисне порушу свою обітницю».

Ясна річ, цей ініціат збирався порушити свою клятву так, як ніхто й уявити собі не міг.

Ленґдон навіть думати боявся, що станеться, коли це відео оприлюднять. Усі вимагатимуть