Читати книгу - "Від любові до ненависті, Крістіна Жиглата"

- Ще чого?! Я вийду за того, хто матиме прислугу! - пирхнула вона, покидаючи спальню.

  Я похмуро похитала головою, проводжаючи сестру поглядом. Як тільки за Машкою зачинилися двері, я схилилася до ліжка і понюхала покривало… Воно й справді пахло Ярим… Пахло так, що коли я вдихала цей запах, у моїх грудях все тріпотіло від захоплення, а серце прискорювало ритм…

Боже, не вистачало ще й закохатися… Закохатися у незнайому мені людину.

Мотнувши головою, я прогнала усі непотрібні думки  і взяла себе в руки. Після чого зім’яла покривало в неохайну грудку, і сховала його в шафу. Потім виперу...