Книги Українською Мовою » 💛 Романтична еротика » Не моя, Елла Савицька 📚 - Українською

Читати книгу - "Не моя, Елла Савицька"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Не моя" автора Елла Савицька. Жанр книги: 💛 Романтична еротика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 12 13 14 ... 165
Перейти на сторінку:
Глава 2(3)

Борюсік і правда довго не ображався, коли дівчата привезли йому кулон з величезним бірюзовим каменем. Настя в них не розбиралася, тому навіть питати не стала що це за диво природи таке. Головне, що високий світловолосий хлопець миттю відтанув, а потім зробив свою роботу на всі двісті відсотків. Руки у нього воістину були золоті. Сяюче волосся тепер слухняно обрамляло овальне обличчя дівчини, надаючи тій ще більш сексуальний вигляд. Маші теж кінчики підрівняв. Тепер дівчата задоволені сиділи в машині біля будівлі студії, де працювала Машка.

- Я побігла, - залепетала та, відкриваючи дверцята і виставляючи на розпечений літнім сонцем асфальт, струнку ніжку на височенному каблуці. - Чекаю на тебе ввечері. І тільки спробуй не прийти!! Мені потрібен повний зал!

- Прийду, прийду! - кивнула Настя, заздалегідь лаючи себе за те, що повелася на поводу у подруги. За Машею зачинилися дверцята і дівчина відправилася додому.

Через кілька годин знову потрібно буде сюди приїжджати на запис якогось нового шоу, ведучою якого була рідна сестра Марії. Знімають пробні випуски, і якщо народ клюне, його подовжать до кінця року, обіцяючи дівчині високі гонорари. Машка там теж однією з помічниць підробляє, так що і їй самій на руку, щоб проект вигорів, а подругу підвести Настя не могла. Треба допомогти, значить треба. Потерпить кілька годин.

Зайшовши в будинок, в ніс відразу вдарив приємний аромат запеченої курки. Це Валентина, їх кухарка, крутилася на кухні, готуючи господарям вечерю.

- Добрий день, Валя, - радо привіталася Настя і отримала у відповідь приємну посмішку жінки.

- Ох, здрастуйте, Анастасія Віталіївна. Нічого, що я вже почала, поки вас не було? - жінка працювала у них всього декілька днів і поки ще між ними відбувалося притирання, але Настя була розташована на її рахунок позитивно.

- Звичайно, ми ж не дарма дали вам ключі. Кухня - ваше королівство тут керуєте Ви! - розгорнулася, щоб відправитися до себе, але зупинилась. – Віктор Сергійович не приїжджав?

- Був, хвилин двадцять тому. Прийняв душ, первдягнувся і поїхав.

- Зрозуміло, - задумливо відповіла господиня і вийшла з кухні. Дістала з сумочки мобільний і набрала чоловіка.

- Так, - прозвучало стримано і сухо.

- Віть, привіт. Ти де?

- Настя, я зайнятий трохи, давай пізніше наберу, - і відключився, змусивши дівчину невдоволено подивитися на телефон. Гаразд, їй не звикати. Правда, раніше чоловіка можна було застати вдома частіше. На Київ у нього грандіозні плани. Пара підопічних у Віктора вже є, але для продюсера цього мало. Він хоче знайти свою золоту жилу, тому і їздить на прослуховування різних не надто відомих груп, щоб знайти тих, хто стане його відкриттям. Настя це розуміла, але як і кожній жінці, їй хотілося хоча б невелику частину уваги і собі. Ось уже який тиждень він навіть не спілкується з нею толком. Пара слів на добу стала нормою. І її це розлютило. Вона кинула все, і поїхала за ним до Києва заради чого? Щоб спостерігати, як Віктор віддаляється? Причиною її згоди було саме бажання бути разом, підтримувати, допомагати. Проводити більше часу за спільними заняттями. Вона і допомогу йому свою пропонувала, і намагалася їздити з ним на прослуховування, але через дві таких поїздки, він заявив, що йому простіше буде одному. Мовляв жіночі групи соромляться в присутності іншої жінки і не можуть повністю розкрити свій творчий хист. А чоловічі, навпаки, щосили лізуть геть зі шкіри, щоб справити враження на привабливу дружину продюсера, а його це дратує. Настя тоді подумала, що він ревнує, і спробувала допомогти в іншому. Зателефонувала знайомим в пошуках талантів, але жоден із запропонованих нею варіантів, чоловікові не сподобався. Так що вона залишила цю ідею, і тепер, коли всі ці події почали накочувати як сніжна куля, розсердилася ще дужче. Навіть душ не врятував втрачений настрій.

Увечері, в обумовлений час, все ще сердита, одягнена в діловий костюм білого кольору, дівчина заходила до будинку, куди ще вдень впурхнула подруга. Машка зустріла її внизу біля ліфта і провела до павільйону, в якому планувалися зйомки.

- Про що хоч буде шоу? - поцікавилася Настя, озираючись на всі боки. У залі була вже чимала кількість народу.

- Про секс, - Шум і базікання глядачів трохи заглушили відповідь подруги.

- Про що? - перепитала дівчина.

- Про секс, - крикнула на вухо Машка, і тут же махнула рукою комусь в залі.

Настя перевела погляд і оторопіла. На одному зі стільців сидів в розвалочку Стас, схиливши голову набік і криво посміхаючись. Цього їй тільки не вистачало. Мало того, що настрій і так нижче плінтуса, так ще й спостерігати за задоволеною фізіономією знайомого, якого вранці бачила практично голим, доведеться.

- А його ти навіщо запросила?

- Я ж казала, мені потрібна масовка. І чим більше, тим краще, - підштовхнувши подругу до східців, блондинка вказала їй на місце поруч зі Стасом, а сама зникла приводити інших. Ось же засада. «Добром це не скінчиться» думала Настя, пробираючись через сидячих до хлопця. Зараз він виглядав охайніше, ніж вранці. Волосся затягнуте в недбалий хвіст на потилиці, випрасувана футболка червоного кольору і світло-блакитні джинси з великою пряжкою. В руці стаканчик з кавою.

- І знову здрастуй, - проспівав солодким голосом, навіть не прибравши ноги з проходу. Настя стукнула по його колінах сумочкою.

- Може, посунешся?

- А що мені за це буде?

- Каблуком буде по ногах, якщо не прибереш. - посміхнувшись, хлопець все ж прибрав ноги, дозволяючи дівчині зайняти своє місце. На кожному стільці лежав невеличкий пакетик з чорною стрічкою всередині. - Хтось без настрою? - запитав він, але дівчина проігнорувала питання. Не буде ж вона йому пояснювати, через що сьогодні вся на нервах.

- Це ще що? - вирішила уточнити, витягуючи атласну тканину з паперового пакету.

- Хрін його знає, - хитнув головою Стас, кивком голови вказавши на саме такий пакетик на його колінах. - У всіх однакові.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 12 13 14 ... 165
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не моя, Елла Савицька», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Не моя, Елла Савицька"