Читати книгу - "Лялька, Айрін Сторі Irene Story"

Елена одразу після відвідин батьківської квартири поїхала на місце злочину. Федеріко надіслав їй повідомлення, і по інтонації його голосу Елена зрозуміла, що сеньйор Кортес зрадів, що він побачить її сьогодні. Це починало дратувати. Таксі, на жаль, приїхало дуже швидко, тому сеньйора Рівера прибула на місце злочину ще тоді, коли не розігнали журналістів.

- Сеньйоро Рівера, в мене дежавю.

- Головне, щоб не стало звичкою, сеньйоре Діас.

- Так, мене це теж непокоїть. Не зрозуміло, як ці медійники взагалі дізнаються про вбивства, де і коли вони стаються.

- Мені подзвонив сеньйор Кортес. Можливо, і їм він теж повідив.

- Федеріко? Ні, він не такий. Він гарний хлопчина.

- Не переходьте на особистості – так Вам буде легче не розчаровуватись. Не так боляче.

- Маєте досвід, Елено?

- Це ознака професійності.

- Елено, мене попереджали про Ваш характер та репутацію, але…

- Але що?

- Я думаю в цьому місті це не дуже доречно. В столиці – можливо, але не тут.

- Як Ви сказали? Характер та репутація. Так от, на мою думку, ці ознаки є незмінними в залежності від локації.

- Ви не думаєте, що Вам важко буде працювати тут?

- Це погроза, сеньйоре Діас?

- Ні. Мені просто цікаво.

- Це залиште при собі.

Місце злочину відрізнялось від попереднього радикально. Це вже не було приміщенням театру чи просто будь-яким приміщенням. Це був парк. Звичайний громадський парк, але найбільш віддалена його частина, яка так схожа була на звичайний ліс.

- Зараз там працюють рятувальники. Намагаються дістати тіло. Воно підвишено на дереві і через сильний вітер вночі застрягло ще більше у гілках.

- Вбивця змінив місце розміщення тіла. Тепер нам буде важче знайти докази. Час проведений на природі грає не на нашому боці. Зараз, поки вбиту знімуть, рятувальники затруть всі можливі відбитки. Сеньйоре Діас, скажіть, вона знову вдягнута у ляльковий чи цирковий одяг?

- А хто Вам, Елено, сказав, що жертва жіночої статі?

Над невеликою галявиною, серед розлогих дерев різних порід, було повішено найголовніший доказ будь-якого важкого злочину –  тіло. Знову понівечене, покручене в різних неприродних позах для тіла та кінцівок. Одяг був схожий на вбрання блазня, якого часто зображують на гральних картах у вигляді джокера. Обтислий, строкатий комбінезон з довгими рукавами. У вигляді взуття якісь капці з гострим  носом та дзвіночком на кінці. Навколо шиї був пришитий великий та розлогий комір. На голові заледве тримався ковпак, який складався з трьох конусних частин, і знову ж наприкінці кожного висів дзвіночок.

Елена дивилась, не маючи можливості відірвати погляд. Вона не могла повірите в те, що зараз було перед нею. Навколо ходили люди, щось робили та з кимось розмовляли, давали накази та розпорядження. А вона наче опинилась десь там, коли вона була дівчиною-підлітком, жила безтурботним життям, і її другом, справжнім другом була лише одна людина:

- Мартін…