Читати книгу - "Поміж руїн , Адріана Вокер"

Сідаючи навпроти нього, дівчина обережно бере його за підборіддя, повертаючи голову до себе, максимально ігноруючи погляд Девіла, який так близько біля неї, та обережно наносить перекис до губи, на що отримує характерне шипіння. Насправді, це не настільки боляче, і він міг би потерпіти, але знаючи, яка реакція буде на це, він зрадістю вдасть слабкого. Вже проходили таке. Вже навчені ...

Спостерігаючи за його реакцією, дівчина ковтає клубок в горлі, та обережно дмухує на рану, ніжно, ледь торкаючись губи знову прикладає вату, зовсім не здогадуючись, як чоловік бореться з собою, аби не притягнути її до себе та не поцілувати. Згодом, вона прикладає білий пластир, та швидко відходить від нього, гордо дивлячись на пророблену роботу. 

Ну і вирівнюючи вже збите дихання та заспокоюючи власне серце, які різко вийшли з ладу, коли той так спокусливо опустив погляд на її губи, рухаючи своїм кадиком. Надто хтиві думки її зараз, щоб зрозуміти, як нагло дивилася на губи більше дозволеного. 

— Що ж, раз ти сніданок так і не приготувала, прийдеться тобі запросити мене на обід, аби відшкодувати збитки.