Читати книгу - "Із Росії з любов'ю"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Полковник Нікітін вирішив підправити колегу.
— Спіймані нами англійські шпигуни відгукуються про цього агента дуже високо. Таємна служба ним, безсумнівно, пишається. Кажуть, нібито він — самотній вовк, але на вигляд вельми привабливий.
Глухо протуркотів внутрішній телефон. Генерал Г. підняв трубку і коротко кинув:
— Принесіть.
Почувся стук у двері. Увійшов ад'ютант з грубим досьє в картонній оправі. Він перетнув кімнату, поклав досьє перед генералом і вийшов, безгучно причинивши за собою двері.
На блискучій чорній оправі досьє від правого верхнього до нижнього лівого ріжка бігла широка біла смуга. У лівому верхньому кутку стояли білі літери «СС», а під ними — «Совершенно секретно». В центрі білими літерами було старанно виведено «Джеймс Бонд», а нижче — «Английский шлион».
Генерал Г. розгорнув досьє, взяв звідти великий конверт з фотографіями і витрусив їх на скляну поверхню столу. Він брав із купи одну по одній, уважно розглядав, часом крізь збільшувальне скло, яке дістав із шухляди, а потім простягав через стіл Нікітіну. Той, спершу кинувши на фотографії швидкий погляд, передавав їх далі.
Перший знімок був датований 1946 роком. За столиком у залитій сонцем вуличній кав'ярні сидів молодий чорнявий чоловік. Перед ним стояла висока склянка і сифон з водою. Правий лікоть лежав на столі, поміж пальцями була затиснута сигарета, а сама кисть звисала зі столу. Ноги були схрещені так, як це дозволяють собі тільки англійці: кісточка правої ноги лежала на лівому коліні, а ліва рука обхоплювала ту кісточку. Одне слово, цілком безтурботна поза. Чоловік явно не знав, що його фотографують з відстані футів двадцять.
Наступна дата — 1950 рік. Це був невиразний портрет. Тільки обличчя й плечі. Знімок робили зблизька, і Бонд уважно дивився примруженими очима, певно, в обличчя фотографа, трохи вище об'єктива. Мініатюрна фотокамера в ґудзику, припустив генерал Г.
Третій знімок був 1951 року. Зроблений доволі зблизька, з лівого боку, він показував того самого чоловіка в темному костюмі без капелюха. Чоловік Простував широкою безлюдною вулицею і саме проминав крамницю з опущеними віконницями, на якій виднілася вивіска «Charcuterie». Він кудись поспішав: чіткий профіль був спрямований уперед, а зігнутий правий лікоть свідчив, що рука схована в кишені пальта. Генерал Г. подумав, що фотографували напевне з автомобіля, і в зосередженому вигляді чоловіка, в його рішуче нахиленій постаті прозирає загроза, так ніби він поспішає назустріч якійсь небезпеці в кінці тієї самої вулиці.
Четверте і останнє фото було позначене: «Passe. 1953». У сегменті кола, що залишилося в правому нижньому кутку від державної печатки, ще можна було прочитати: «...донних справ». Збільшене до кабінетного формату, це фото, мабуть, перезнімав консьєрж у готелі, куди Бонд здавав свій паспорт. Генерал уважно розглядав фото крізь збільшуване скло. Темнувате обличчя, правильні риси, тридюймовий рубець, що білів на засмаглій шкірі правої щоки; широкі спокійні очі під рівними, досить широкими чорними бровами. Чуб темний, недбало зачесаний наліво, так що чорне пасмо нависало над правою бровою. Довгуватий рівний ніс збігав до тонкої верхньої губи, під якою був широкий і гарно окреслений, але жорсткий рот. Лінія підборіддя була пряма й рішуча. Картину довершував фрагмент темного костюма, білої сорочки і чорної в'язаної краватки.
Генерал Г. тримав фото у випростаній руці. Рішучість, владність, безжальність — ці риси він уловив чітко. Йому було байдуже, що там іще приховувалося в цій людині. Він гортав досьє, швидко перебігаючи поглядом кожну сторінку й ляскаючи долонею по наступній.
Коли знімки, зробивши коло, знов повернулися до нього, він затримав палець на тексті, який саме читав, і кинув промовистий погляд на присутніх.
— Схоже на те, що клієнт він незручний,— сказав похмуро генерал. — Найкращий доказ — його біографія. Зачитаю кілька рядків, а потім будемо вирішувати. Бо час спливає. — Він узяв першу сторінку й почав швидко читати пункти, що його найбільше зацікавили: — Ім'я — Джеймс. Зріст — сто вісімдесят три сантиметри, вага — сімдесят шість кілограмів, будова — струнка, очі — блакитні, волосся — чорне. Особливі прикмети: рубці на правій щоці й на лівому плечі, сліди пластичної операції на зап'ястку правої руки (дивись додаток «А»). Захоплюється багатьма видами спорту: боксер, майстер із стрільби з пістолета та метання ножа. Маскування не використовує. Мови — французька й німецька. Багато курить (спеціальні сигарети з трьома золотими кільцями). Вади: п'є, але не надміру, і жінки. На хабарі не реагує.
Пропустивши сторінку, генерал повів далі:
— Завжди озброєний автоматичним пістолетом «Беретта» двадцять п'ятого калібру; зброю носить у кобурі під лівою пахвою. В магазині вісім набоїв. Також носить ніж, прикріплений до лівої руки; використовував сталеві носаки на черевиках; володіє основними прийомами дзюдо. У рукопашному бою демонструє витривалість, добре терпить біль (дивись додаток «Б»).
Генерал проминув ще кілька сторінок, поспіхом зачитуючи лише деякі витяги з агентурних донесень. Дійшовши до останньої сторінки перед додатками, де були описані деталі операцій за участю Бонда, він, цього разу розтягуючи слова, прочитав:
— Висновок: небезпечний професіональний терорист і шпигун. Працює в Британській таємній службі з тридцять восьмого року і донині (дивись досьє Хайсміта за грудень п'ятдесятого року), має в цій службі секретний номер «нуль, нуль, сім». Подвійний нуль свідчить про те, що агент здійснював убивства і має привілей убивати, коли перебуває на дійсній службі. Вважається, що тільки двоє інших британських агентів мають такі ж повноваження. Той факт, що цей шпигун був у п'ятдесят
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Із Росії з любов'ю», після закриття браузера.