Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Лялька, або Бухгалтер на вимогу, Анна Пахомова 📚 - Українською

Читати книгу - "Лялька, або Бухгалтер на вимогу, Анна Пахомова"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Лялька, або Бухгалтер на вимогу" автора Анна Пахомова. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 12 13 14 ... 71
Перейти на сторінку:

- Як? У мене немає грошей, ми з мамою…

Мене перебив гучний сміх.

- Я би все стосувалось грошей, думаєш я б не вирішив проблему ось так, - Котовський клацнув перед моїм обличчям пальцями. – Ні, дівчинко, йому треба твоя… привітність.

- Що ви маєте на увазі? – я все ще не розуміла.

- Сьогодні ввечері я організовую для них відпочинок, - начальник заговорив по діловому. – Приїдеш за ось цією адресою. Поусміхаєшся, покрутиш перед ним задом, і будеш робити все що він накаже.

Мені підсунули папірець з якоюсь адресою. Яку я автоматично узяла.

- Якщо Степашко залишиться задоволеним вашим спілкуванням, у всіх все буде добре.

Я не уявляла як сказити мамі, що треба поїхати ввечері на роботу. Але на диво вона погодилась, коли почула про важливу перевірку. Тож підбадьорена її схваленням, я прибула за вказаною адресою. В суану. В мою голову закрались підозрілі думки. Але повертати назад було пізно, мене вже помітили і запросили в середину.

В приміщенні з басейном був накритий стіл, за яким розмістилось троє дівчат в купальниках. Я виділялась серед них, як біла ворона. Про те, що треб брати купальник мені ніхто не говорив.

- А ти новенька? – одна з дівиць поплескала на стільці біля себе, запрошуючи сісти поруч.

- Так перший день працюю, - пояснила я, шукаючи серед цих незнайомок якусь підтримку.

 - Круто, і відразу сюди. Я в свій перший раз вилизувала яйця якомусь податківцю, без шампусіка, балика і можливі добряче попаритись…

- Що ви маєте на увазі? – з панікою помітила, як капітан Степашко закутаний рушноком йде до мене. Його вкритті густим волоссям груди і невелике черевце лякали мене не менше клоуна і книг Стівена Кінга.  – Нам що спати з ними доведеться?

- Якщо зараз накидаються як свині, то може й спати. – розсміялась синьоока дівчина, схожа на фею. – Але скоріш за все спати нам точно не дадуть, глянь як очі блищать, б’юсь об заклад в цього вже стоїть.

Дівчата розсміялись.  А мені було геть не смішно. Куди я потрапила? Як звідси вибратись?

- А ти руда, чого не роздягаєшся?  - капітан сів навпроти мене. – Допомогти?

- Я не з тих, -  плутано почала пояснювати я. – Не така…

- Не яка? – він розсміявся, і зиркнув на свого товариша. – А що ж ти тут робиш?

- Володимир Петрович сказав прийти, - пояснила я.

- Прийшла? Роздягайся! Тут баня, а не офіс,  - він раптом ухопив мене за руку, і поклав долоню на свій пах. – Починай вже працювати!

Руку наче обпекло окропом. Я щосили шарпнула її на себе, і вискочила з-за столу. Озиралась навкруг, розуміючи що ніде не має паперів, чи ще чогось, щоб натякало на мою роботу по профілю. Натомість наткнулась очима на велику круглу вазу повну блискучих квадратиків. Презервативи.

- Пішли, - раптом сказала одна з дівчат. І пояснила посадовцям: – Ми на п’ять хвилинок. Поговоримо.

Вона вивела мене з зали, і всю її привітність як рукою зняло:

- Ти що твориш, зовсім дикунка? – зашипіла перекидаючи довге волосся на одне плече.

- Я не хвойда.

- А хто? Ти портфоліо робила, співбесіду проходила, і не розуміла навіщо фоткатись голяка?

- Я не фоткалась! Я бухгалтер, -  моя витримка дала тріщину. Відчула як вогко стало  в очах.

- А сюди чого приперлась?

- Володимир Петрович наказав.

- Ну от і роби все, як ми! Давай я тобі запасний купальник дам, і йди працюй, бухгалтер.

- Ні,  - похитала головою, мліючи від жаху, що доведеться роздягнутись. – Я так не можу.

- Ти що целка?

- НІ.

- Ну то чого викобенюєшся? Що там у тебе піська позолочена та позолота зітреться? 

- Я так не можу! – по щоках покотились сльози.

- Або залишайся і розсовуй ноги, або забирайся звідси, - дівчина зітхнула. – Поки ціла.

Я вибрала друге. Побігла на вихід з швидкістю вітру. Не вірилось, що я так просто уникнула знущань і сорому. І не уникла. Котовський виявився ще тим гадом. І навіть після звільнення я виявилась ославленою і осмоленою, з повністю зіпсованою репутацією.

 

ВІтаю всіх. Затримка в продах була через  тривале відрядження. Але вже все владналось, тож читаємо історію далі. Всім дякую за зірочки.

Хто ще не підписався на мою сторінку - запрошую це зробити, щоб не пропускати цікаві розіграші і знижки на інші твори.

1 ... 12 13 14 ... 71
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Лялька, або Бухгалтер на вимогу, Анна Пахомова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Лялька, або Бухгалтер на вимогу, Анна Пахомова"